(1801-1966)
Отець Реґіс Жоліве (Régis Jolivet) проживав і працював у Ліоні. Жоліве був великим знавцем творчости як св. Авґустина, так і св. Томи. Щодо першого, він поглиблював відношення з Плотином, у таких розвідках, як Le néoplatonisme chrétien (1932), i Essai sur les rapports entre la pensée grecque et la pensée chrétienne (1931). Щодо другого – досліджував вчення про пізнання у творі Le thomisme et la critique de la connaissance. Жоліве вважав, що cogito «яке розуміється у цілковитому сенсі є рефлексією над мисленням, яке мислить реальне буття»; причому, не треба виходити із esse акту мислення, а що це є esse, яке дарується щоб бути помисленим. В цьому значенні, критичний “томістичний” реалізм не показує існування речей як незалежних від духа, а «стверджує цінність буття інтелектуального пізнання».
У своєму останньому творі L’homme métaphysique (1958), Жоліве поглиблює звязок між міркуванням і існуванням, і наголошує на тому, що «вихідною точкою метафізики є першопочатковий і універсальний досвід того, що існує якась річ, або що якась річ є» [954]. «Буття мого Я не зводиться до відокремленого існуючого єства, а пов’язується від самих початків з Ти, яке, і навіть будучи ним, не є простою апріорною формою своєї самоінтуїції, а є апостеріорним джерелом» [955].