Статистичний показник — це міра, тобто єдність якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.
Якісний зміст показника визначається суттю явища і відбивається в його назві: народжуваність, продуктивність праці, прибутковість тощо. Кількісна сторона подається числом та його вимірником. Оскільки статистика вивчає суспільні явища в конкретних умовах простору і часу, значення будь-якого показника визначається щодо цих атрибутів.
Сполучною ланкою між якісним змістом і числовим вираженням є— модель показника (правило побудови), яка розкриває його структуру, установлюючи, що, де, коли і як має бути виміряне. У моделі обґрунтовуються одиниці вимірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.
Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення вірогідності (достовірності) статистичної інформації. Достовірність включає два аспекти: адекватність і точність.
Точність - міра відповідності даних спостереження дійсній їх величині.
Адекватність - здатність показника відобразити саме ту властивість, яка передбачена програмою дослідження.
Для однієї й тієї самої якісної категорії можна побудувати кілька показників. Наприклад, рентабельність виробництва можна оцінити на основі балансового або чистого прибутку, стосовно капіталу чи активів.
Адекватність досягається логічним й статистичним обгрунтовуванням показника на стадії його проектування. Точність вимірювання залежить від структури показника, організації спостережень та обробки даних.
Показники розділяються по різних ознаках.
За способом обчислення розрізняють первинні й вторинні (похідні) показники. Первинні визначаються зведенням даних спостереження й представляються у формі абсолютних величин (кількість та сума внесків в банк). На базі первинних визначаються похідні показники першого порядку (середній розмір внеску), а при порівнянні останніх маємо похідні показники другого порядку (індекс середнього розміру внеску).
За ознакою часу показники розділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік) й залежать від тривалості періоду, за який розраховуються. Наприклад, місячний обсяг товарної продукції. Моментні показники дають кількісну характеристику явища на певний момент часу (наприклад, протяжність трубопроводів на кінець року). Інтервальні й моментні показники можуть бути первинними й похідними.
Особливістю первинних інтервальних показників є їх адитивність, тобто можливість підсумовування. Похідні показники здебільшого неаддитивні.
Серед статистичних показників існують пари взаємообернених показників, які паралельно характеризують одне й те саме явище. Наприклад, продуктивність праці за одиницю часу — прямий показник, трудомісткість одиниці продукції – обернений.