Ндекс є співвідношенням двох значень показника, який індексується: оціночного (поточного) і взятого за базу порівняння.

Тобто за статистичною природою індекс — це відносна величина, яка характеризує зміну соціально-економічного явища в часі чи просторі або ступінь відхилення значення показника від певного стандарту (нормативу, середньої).

Індекс, як і будь-який статистичний показник, поєднує в собі якісний та кількісний аспекти. Назва індексу відбиває соціально-економічний зміст показника, числове його значення — інтенсивність змін або ступінь відхилення (наприклад, індекс продуктивності праці в галузі — 1,15).

Методика розрахунку (модель) індексу залежить від мети дослідження, статистичної природи показника, ступеня агрегованості інформації.

За характером порівнянь (у часі, просторі, з певним стандартом) індекси поділяються на динамічні, територіальні, міжгрупові. Динамічний індекс характеризує інтенсивність динаміки; при його розрахунку базою порівняння є одне з попередніх значень показника. База порівняння ідентифікується підрядковою позначкою «0», поточне значення показника — «1».

При просторових порівняннях визначається ступінь відхилення значень показника у просторі — між об’єктами, країнами, регіонами, які ідентифікуються певними літерами; вибір бази порівняння довільний. Міжгруповий індекс характеризує відхилення від певного стандарту (еталонного, максимального чи мінімального значення) або від середнього рівня по сукупності в цілому.

За ступенем агрегованості інформації (обхватом елементів сукупності) індекси поділяються на індивідуальні та зведені. Вони позначаються відповідно символами i та I.Індивідуальні індекси характеризують співвідношення рівнів показника окремих елементів сукупності, зведені — певної множини елементів. У структурованій сукупності зведений індекс може бути груповим (субіндексом) або загальним (тотальним). Наприклад, динаміку обсягів окремих видів продукції промислового виробництва (чавун, електроенергія, верстати) характеризують індивідуальні індекси, окремих галузей промисловості (металургія, енергетика, машинобудування) — субіндекси, промисловості в цілому — загальний індекс.

Показник, динаміку чи співвідношення якого характеризує індекс, називають індексованою величиною, йому надається певний символ. Наприклад, індивідуальний індекс фізичного обсягу продукції позначають , зведений індекс цін — (имволи p та q відповідають початковим літерам англійських слів price (ціна) та quantity (кількість)).

Якщо показник вимірює|виміряє| загальний розмір (обсяг) того або іншого явища його називають об'ємним|обсяг| (екстенсивним).

Якщо показник вимірює|виміряє| рівень явища або ознаки з розрахунку на|розраховуючи на| одиницю сукупності, його називають якісним (інтенсивним). Наприклад, собівартість одиниці продукції, витрати|затрати| робочого часу на одиницю продукції..

Неодмінною умовою обчислення індивідуальних індексів є порівнянність методики вимірювання чисельника та знаменника відношення, що являє собою індекс.

Вивчаючи динаміку індивідуальних явищ слід враховувати наступні|слідуючі| правила:

1. Добуток|твір| ланцюгових|цеп| індексів дорівнює кінцевому|скінченному| базисному

 

 

2. Результат від ділення|поділки| наступного|такого| базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому|цеп|

 

 

3. Якщо добуток|твір| двох або декількох показників є новим показником, що має економічний зміст, то добуток|твір| індексів показників-співмножників дорівнює індексу їх добутку|твору|

 

4. Результат від ділення|поділки| одиниці на індивідуальний індекс прямого показника дорівнює індивідуальному індексу, що характеризує зміну зворотного йому показника.

 

Щодо зведених індексів, то розрахунок кожного з них окремо передбачає вирішення низки методологічних питань. Основою побудови зведених індексів є агрегування, узагальнення інформації. За своєю формою зведені індекси розділяють на агрегатні й середньозважені|. Особливу групу складають індекси середніх величин (індекси змінного та постійного складу, індекс структурних зрушень|зсувів|).