Основні елементи статистичних графіків.

Статистичний графік –це спосіб наочного подання і викладення статистичних даних за допомогою геометричних знаків та інших графічних засобів з метою їх узагальнення й аналізу.

Основна відмінність статистичних графіків від інших видів графічних зображень полягає в тому, що предметом зображення завжди є статистичні дані, цифрові показники, які дістають у результаті статистичного дослідження масових явищ і процессів, що характеризують ту чи іншу їх особливість, рису. З цієї причини графіки промислових процесів (наприклад, виплавки сталі), графіки відпусток і таке інше не належать до статистичних.

Графічне зображення статистичних даних здійснюється за допомогою геометричних площинних знаків – крапок, ліній, площин, фігур і різних їх комбінацій.

Поле графіка – це простір, у якому розміщуються геометричні або інші графічні знаки.

Розмір поля залежить від призначення графіка. Здебільшого графіки бувають прямокутної форми. Відношення сторін формується за правилом з назвою «золотий переріз», коли висота прямокутника відноситься до його основи, як основа до висоти плюс основа. У цілих цислах це виражається як 3:5, 5:8, 8:13 і т.д.

Графічний образ – це сукупність геометричних або графічних знаків, за допомогою яких відображуються статистичні дані. Вони є основою графіка.

Серед геометричних знаків важливе значення мають крапки, за допомогою яких відображують значення ознак окремих елементів сукупності або певних груп. Важливе місце займають також площинні геометричні фігури та їх частина: кола, прямокутники, квадрати, півкола, сектори та ін. Ці фігури застосовують для зображення абсолютних і відносних розмірів явищ і складових частин з метою їх порівняння.

При побудові графіків використовують і негеометричні знаки-символи, які повинні відповідати змісту явищ, що відображуються (наприклад, силуети людських фігур для зображення населення).

Просторові орієнтири використовують для визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка.

У прямокутній системі координат положення будь-якої точки визначається довжиною двох перпендикулярів, опущених з цієї точки на вісь абсцис і ординат.

Полярну систему координат будують навколо певної точки, яку називають центром обертання або полюсом (прикладом є рисунок 12.1). У полярній системі координат можна побудувати координатну сітку у вигляді концентричних кіл з центром у полюсі.

Рисунок 12.1 – Діаграма індикаторів конкурентоспроможності підприємства

У полярній системі координат положення будь-якої точки визначається двома координатами, одна з яких являє собою відстань певної точки від полюса (полярний радіус), а друга – кут між полярною віссю і прямою, яка з'єднує полюс з цією точкою (полярний кут)

Масштабні орієнтири – масштаб, масштабна шкала і масштабний знак застосовують для визначення розмірі геометричних та інших графічних знаків.

Масштабні знаки – це знаки-еталони, за допомогою яких зображують статистичні величини у виглядів квадратів, кругів, силуетів тощо. Їх використовують для визначення розмірі і співвідношень величин, зображених на графіку.

Експлікація графіка – це словесні пояснення його змісту і основних елементів, яка включає в себе загальний заголовок графіка, підписи вздовж масштабних шкал, пояснювальні надписи, які розкривають зміст окремих елементів графічного образу.