Групування даних - розподіл чи об’єднання одиниць сукупності у групи за певними істотними для них ознаками. Групування - це один з методів зведення, який забезпечує узагальнення даних, подання їх у компактному, узагальненому вигляді, метод, який створює основу для наступного зведення і аналізу даних.
Для проведення групування необхідно:
1) визначити типи явищ, які повинні бути виділені та зіставити з видом групування;
2) вибрати ознаки групування, які формують опис типів;
3) встановити границі інтервалів зміни ознак;
4) оформити групування у вигляді таблиці.
Типологічне групування – це розподіл досліджуваної якісно різнорідної сукупності на класи, соціально – економічні типи у відповідності з правилами наукового групування.
Приклад 1: Розподіл підприємств за формами власності.
| № | Групи підприємств за формами власності | Кількість підприємств | |
| всього, од. | у % до підсумку | ||
| Державна власність | 26 326 | 93,6% | |
| Приватна власність | 1 366 | 4,9% | |
| Колективна власність | 1,2% | ||
| Змішана власність | 0,3% | ||
| Всього | 28 112 | 100% |
Структурне групування - це розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за якої-небудь ознакою.
Приклад 2: Групування по розміру доходу на душу населення.
| № | Розмір грошового доходу, грн. у місяць | Чисельність населення | |
| всього, тис. чол. | в % до підсумку | ||
| До 100 | 2,4 | 1,6 | |
| 100-170 | 23,4 | 15,8 | |
| 170-240 | 34,8 | 23,5 | |
| 240-310 | 29,4 | 19,8 | |
| 310-380 | 20,7 | 13,9 | |
| 380-450 | 13,5 | 9,1 | |
| 450-520 | 8,7 | 5,9 | |
| 520 і більше | 15,5 | 10,4 | |
| Всього | 148,4 |
Аналітичне групування є групування яке виявляє взаємозв'язки між досліджуваними явищами та їх ознаками.
Ознаки групувань бувають:
- чинникові (факторні)
- результативні.
Чинникові є ознаки під впливом яких змінюються інші ознаки які і утворять групу результативних ознак. Аналітичне групування служить для дослідження взаємозв’язку між факторними та результативною ознаками.
Приклад 3: Розподіл банків на групи за сумами активів балансу та зв'язок з кількістю занятих.
| № | Сума активів балансу, млн. Грн. | Кількість банків, од | У середньому на один банк | |
| Чисельність зайнятих, чол | Балансовий прибуток, млн.грн | |||
| До 20 | 22,5 | |||
| 20-30 | 31,6 | |||
| 30-40 | 36,0 | |||
| 40-50 | 69,2 | |||
| 50 і більше | 205,6 | |||
| Всього | 328,8 | 60,0 |
Якщо в основі групування лежить кількісна ознака, то виділення груп пов’язано із створенням інтервалів зміни ознаки. Якщо ознака описова, то кількість груп дорівнює кількості типів.
Інтервал - величина окремої групи. Кількість інтервалів дорівнює кількості груп. Інтервали бувають відкриті і закриті У відкритих виділена одна межа, верхня або нижня (наприклад, «До30» або «50 і більше»), у закритих – обидві (наприклад, «30-50»). Закриті можуть бути рівними і нерівними.
Якщо варіація значення ознаки значна, то використовуються нерівні інтервали, інакше - рівні
Якщо ознака дискретна, то верхня межа попереднього інтервалу відрізняється на 1 від нижньої межі наступного (наприклад, 30-49, 50-69, 70-89 і т.д.).
Якщо ознака безперервна, то нижня межа наступного інтервалу рівна верхній межі попереднього (наприклад, 30-50, 50-70, 70-90 і т.д.). У такому випадку, нижня межа формується включно, а верхня - виключно. Значить, значення ознаки рівне 50 потрапляє у другий інтервал, а не в перший.
Кількість інтервалів залежить від коливання ознак: чим більше коливання, тим більше інтервалів. Виділені інтервали повинні бути достатньо заповнені. Якщо є незаповнені інтервали, їх кількість треба зменшити. При малій кількості інтервалів можуть виявитися невиявлені властивості сукупності.
Число утворених груп можна встановити аналітично за формулою Стерджеса: ,
де N – число груп (інтервалів);
K – число одиниць сукупності
Число інтервалів, яке відповідає обсягу сукупності K і розраховано за формулою Стерджеса, наведено в таблиці:
| Обсяг сукупності, K | 15-24 | 25-44 | 45-89 | 90-179 | 180-359 | 360-719 |
| Число інтервалів, N |
Якщо вирішене питання про число інтервалів, то довжина одного інтервалу визначається так:
де N - кількість інтервалів,
- максимальне і мінімальне значення ознак, R - розмах.
Можна також здійснювати комбіноване групування на основі об’єднання різних видів групувань.
Додаткова література:
1. Теорія статистики, А.М.Єріна. – Київ, «Знання», 2001р., с. 26-36
2. Статистика: Навчальний посібник /Р.В.Фещур, А.Ф.Барківський, В.П. Кічор. 2-е вид. оновлене і доповнене. –Львів: «Інтелект-Захід», 2003р., с. 20-22
3. Теория статистики, под ред. Р.А.Шмойловой. – Москва, «Финансы и статистика», 1998р., с. 65-101