Геометричний зміст методу дотичних полягає в тому, що дуга кривої y = f (x) замінюється дотичною до цієї кривої, проведеною до одного з кінців відрізка [a, b]. Наближене значення кореня знаходять як абсцису точки перетину цієї дотичної з віссю Ox.
Проведемо дотичну до графіка функції y = f (x) в точці B(b,f (b)) (рис. 4) і знайдемо абсцису точки перетину дотичної з віссю Ox. Позначимо її через с1, і назвемо першим наближенням кореня. Відомо, що рівняння дотичної в точці B(b,f (b)) має вигляд
y - f(b) = f'(b)(x-b). Для знаходження точки перетину цієї прямої з віссю Ox потрібно підставити в рівняння дотичної x =с1, y=0.
Отримаємо - f(b) = f'(b)(c1 —b), звідки c1 = b- .
Якщо друге наближення кореня с2 не є шуканим наближенням, то його уточнюють, застосовуючи метод дотичних до відрізка [ a,с2] і знаходячи таким чином точку c3 - третє наближення кореня. Процес продовжують до тих пір, поки не буде знайдено наближене значення кореня з потрібною точністю.
Рис 4. Геометрична ілюстрація методу дотичних
Загальна формула методу дотичних має вигляд
f''(х)>0, то першу дотичну в методі Ньютона слід проводити в правому кінці відрізка [а, b]; якщо знаки похідних f'(х) і f''(х) різні, тобто для всіх х(а,b) виконується f'(х)f''(х)<0, то перша дотична проводиться в лівому кінці.
Зауважимо, що коли початкову точку вибрати невдало, то точка перетину дотичної з віссю Ox може не належати відрізку [ а, Ь ]. Пряма AK на рис. 4 зображає такий випадок.