На етапі аналізу отриманих результатів здійснюється економічна інтерпретація отриманої економетричної моделі. На цьому етапі обґрунтовується економічна доцільність отриманих результатів.
Розглянемо, приклад, економічного змісту моделі залежності суми капіталу і середньооблікової чисельності працівників (), співвідношення власного і позикового капіталів (), відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали ().
(10.34)
Економетрична багатофакторна модель (10.8) показує, що 82% коливань нового капіталу (коефіцієнт детермінації – 82%) обумовлюється трьома факторами: середньообліковою чисельністю працівників, співвідношенням власного й позикового капіталу, а також відношенням витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали. Статистичні характеристики моделі адекватні. Фактичні значення t-статистик більші ніж критичні (табл. 10.2); фактичне значення критерію Фішера Fф = 69 > F0,05;24 =3,01 також значно перевищує його критичне (табличне) значення; значення критерію Дарбіна -Уотсона свідчить про відсутність автокореляції залишків: 1,65 < dф = 2,14 < 2,35; величина критерію Спірмена (rs = 0,124) свідчить про гомоскедастичність, оскільки отримане значення t-статистики нижче його критичного значення (tф = 0,628 < tкр = 1,706), мультиколінеарність між незалежними факторами низька, оскільки коефіцієнти парної кореляції між цими показниками мають значення в проміжку від 0,15 до 0,45.
Таблиця 10.2. Значення t-статистик для параметрів моделі (10.34)
Параметри | розрахункові | критичні | |||||
Постійний параметр | 2,912 | 1,711 | |||||
Середньооблікова чисельність працівників () | 5,278 | 1,711 | |||||
Співвідношення власного й позикового капіталу () | 2,329 | 1,711 | |||||
Відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали () | 1,981 | 1,711 | |||||
Економічна інтерпретація моделі (10.34) полягає в тому, що між середньообліковою чисельністю працівників і новим капіталом зв’язок лінійний. Зростання середньооблікової чисельності на одного працівника призведе до збільшення обсягу нового капіталу на 28,7 тис. грн. Між новим капіталом та чинниками: співвідношенням власного й позикового капіталу, відношенням витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали також існує лінійний зв’язок. Збільшення співвідношення власного й позикового капіталу на 10 призведе до зростання обсягів нового капіталу на 179,52 грн. Збільшення відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали на 10 призведе до зростання нового капіталу на 0,9 грн. Слід відзначити, що коли розглядаємі фактори моделі (10.34) будуть дорівнювати 0, то новий (отриманий) капітал буде мати значення -235,54 грн. Тобто на цей показник у відповідних умовах негативний вплив здійснюють інші економічні фактори. Тому в подальших дослідженнях необхідно враховувати їх вплив.
Таким чином, кількісний регресійний аналіз дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок між декількома економічними факторами, побудувати багатофакторні економетричні моделі й розробити ефективні механізми управління підприємством.