Обладнання та реактиви: гліцерин, манніт, етанол, етиленгліколь, бура(крист.), пробірки, штативи, розчин сульфату купруму, розчин лугу, фільтр, скляні палички, дистильована вода, хлоридна кислота, розчин фенолфталеїну.
1. У пробірці отримують гідроксид, для цього до розбавленого розчину сульфату міді вводять розчин лугу у невеликому надлишку. Осад фільтрують. Скляними паличками осад ділять у декілька пробірок. У пробірки додають 0,5-1 мл дистильованої води і 3-5 крапель рідкого спирту. Для порівняння в одну з пробірок спирт не додають. Пробірки струшують, вміст відстоюють і відмічають наявність забарвлення. Потім до кожної пробірки додають надлишок розбавленої хлоридної кислоти і спостерігають зміну забарвлення.
2. У пробірці струшують біля 0,5-1 г кристалічної бури з 10-15 мл води. Додають 1-2 краплі фенолфталеїну. У декількох пробірках готують розчин досліджуваних спиртів (5-7 крапель спирту на 2-3 мл води). До кожного розчину спирту додають по 1 краплі фенолфталеїну і по 1 краплі розбавленого розчину лугу. Вміст пробірок забарвлюється у яскраво-малиновий колір. Потім до кожної пробірки додають невеликий об'єм забарвленого розчину бури.
ХІМІЗМ. Утворення гліцерату купруму відбувається у два етапи.
2NaOH + CuSO4 → Cu(OH)2 + Na2SO4
CH2O
CH2 – OH
| | Cu + 2H2O
/
CH – OH + Cu(OH)2 → CHO
| |
CH2 – OH CH2OH
гліцерин гліцерат купруму