Основні теоретичні відомості
Дицукриди - вуглеводи, молекула яких утворена з двох молекул моноцукридів:
C6H12O6 + C6H12O6 → C12H22O11 + H2O
Д-глюкоза Д-фруктоза цукроза
Дицукриди (біози) - найпростіші олігоцукриди. Усі дицукриди - кристалічні речовини, добре розчиняються у воді з утворенням справжніх розчинів, солодкі на смак, у розчинах оптично активні.
Розрізняють дицукриди мальтозного (мальтоза, лактоза, целобіоза) типів зв'язку. При мальтозному типі зв'язку молекула дицукриду утворюється через оксигеновий місток від глікозидного гідроксилу одного моноцукриду і звичайного (розміщеного біля четвертого атома карбону) гідроксилу другого моноцукриду.
Усі дицукриди, що побудовані за мальтозним типом зв'язку зберігають глюкозидний (глікозидний) гідроксил, який може при таутомерії перетворюватися на альдегідну групу і вступати у відповідні реакції (відновлювати рідину Фелінга, давати реакцію Троммера, відновлювати срібло у реакції «срібного дзеркала»), і називаються відновними дицукридами.При утворенні дицукридів, що побудовані за трегалдозним типом зв'язку, відщеплення молекули води відбувається за рахунок двох напівацетальних гідроксилів двох молекул моноцукридів. Ці дицукриди відносяться до невідновних, тому що вони не здатні мати карбонільну групу, не приєднують ціанідну кислоту, не утворюють гідразони, не мутаротують.
Поліцукриди (глікани) - вуглеводи, молекули яких містять понад 10 залишків моноцукридів, сполучених між собою глікозидними зв'язками. Вони мають вигляд лінійних і розгалужених ланцюгів. У складі молекул багатьох поліцукридів є й невуглеводні компоненти. Це стало причиною поділу поліцукридів на дві підгрупи — гомополіцукриди і гетерополіцукриди.
Гомополіцукриди - складні вуглеводи, молекули яких побудовані з великої кількості (від 10 до сотень тисяч) залишків одного з моноцукридів - глюкози, фруктози, галактози, монози, ксилози, арабінози.
Серед гомополіцукридів розрізняють енергетичні (крохмаль, інулін, глікоген) і структурні (клітковина, геміцелюлоза) поліцукриди.
Гетерополіцукриди — складні вуглеводи, молекули яких побудовані із залишків моноцукридів ( наприклад, глюкози, і галактози) , їх похідних (глюкозаміну і галактозаміну, глюконової й галактонової кислоти) та невуглеводних сполук (сульфатної, ацетатної кислот, метанолу), їх поділяють на глікозамінглікани (гіалуронова кислота, хондроїтинсульфатна кислота, гепарин, гепарин-сульфат, кератин-сульфат, нейрамінова і сіалова кислоти) і глікополіцукриди (пектинові речовини, агар-агар, гуміарабік).