ХІМІЧНІ СТАНЦІЇ ЦЕХІВ ВИБІЛЮВАННЯ

 

На хімічній станції вибільного цеху передбачають приготування розчинів для мерсеризації, відварювання та вибілювання, а також розчинів сірчаної кислоти.

До хімічних станцій цеху вибілювання повинен примикати склад наливних продуктів, у якому зберігаються запаси пергідролю, сірчаної кислоти, їдкого натру й інших хімічних матеріалів, що можуть надходити в залізничних цистернах чи контейнерах.

Приготування розчинів їдкого натру

Для мерсеризації тканин потрібна велика кількість їдкого натру.

Робочі розчини їдкого натру для мерсеризації (200 - 300 г/л) готують розведенням його концентрованих розчинів, що надходять у залізничних цистернах і зберігаються на центральних складах. З центрального складу розчин їдкого натру надходить у видаткові баки.

У робочий бак через мірник чи дозатор подається розрахована кількість концентрованого розчину їдкого натру з видаткового баку.

Попередньо в бак наливається вода в кількості, необхідній для одержання розчину робочої концентрації. Бак обладнують автоматичним регулятором рівня рідини.

 

Приготування розчинів у цеху вибілювання.

 

Розчини їдкого натру для відварювання готуються з відпрацьованих розчинів чи випарених мерсеризаційних розчинів їдкого натру.

Приготування пероксидних розчинів для вибілювання повинне проектуватися з урахуванням запобігання їх від розкладанню. Передбачається роздільне приготування нейтрального розчину пероксиду водню і розчинів хімічних компонентів. З розчинів компонентів складається змішаний розчин, що містить їдкий натр, чи силікат, метасилікат і ін.

Концентрації живильних розчинів пероксиду водню і сумішей компонентів у 8 - 10 разів перевищують концентрації робочих розчинів і подаються на вибільне устаткування з відповідних живильних баків чи дозаторами-витратомірами безпосередньо на машину через змішувальний пристрій, у якому вони утворять розчин, що вибілює.

Розчини сірчаної кислоти готуються концентрацією 100 - 150 г/л, що звичайно значно вище концентрації, необхідної для роботи. До робочої концентрації її можна розбавити у ванні машини.

Робочі розчини ТДР, метасилікату натрію, бісульфіту чи сульфіту натрію й інших речовин готуються концентрацією більш високою, чим необхідно для роботи.

У випадку приготування робочих розчинів для використання в апаратах періодичної дії, наприклад, варочному котлі чи пряжефарбувальних апаратух, на хімстанції заготовлюється розчин, що містить розрахункову кількість усіх компонентів. Звичайно такий розчин готують у розрахунку на менший модуль ванни в порівнянні з необхідним, тобто більш високої концентрації. Розведення здійснюється безпосередньо в апараті.

Можливе приготування робочого розчину в розрахунку на робочий модуль ванни, тоді живильний бак повинен мати місткість, рівну місткості варильного апарату.

Принципова схема автоматизованої станції показана на мал.4. На схемі прийняті наступні позначення трубопроводів для подачі: холодної води I, гарячої води II пари III, концентрованого розчину каустику (42 %-ного) IV, відпрацьованого після мерсеризації розчину їдкого натру (40—50 г/л) V, випареного розчину їдкого натру (300 г/л) VI концентрованого розчину силікату VII, розчину перекису водню 30 %-нoго (пергідролю) VIII, концентрованої сірчаної кислоти IX, зливів у каналізацію X, стиснутого повітря XI, повітряного клапану XII.

Змивний лужний розчин після мерсеризації, із прийомних баків, установлених біля машин (на малюнку не показані), перекачується в збірники 21 з конусними днищами, у яких піддається регенерації і відстоюванню. Розчини їдкого натру після мерсеризації мають низьку концентрацію (50 - 70 г/л), тому їхн не можна знову використовувати для мерсеризації. Ці розчини звичайно випарюють до вмісту їдкого натру 300 г/л у випарних апаратух.

Видаткові баки 2, 6, 7, 9 і 10 рекомендується виконувати у виді двох спарених для того, щоб один бак використовувався для подачі розчину на технологічне устаткування, а інший готувався до прийому нової порції розчину чи міг би бути поставлений на чищення і ремонт.

 

Мал. 4. Схема автоматизованої хімічної станції

цеху вибілювання бавовняних тканин.

 

Приготування сірчаної кислоти здійснюється в такий спосіб: концентрована кислота з автоцистерни чи складу наливних хімікатів надходить у бак 23, з якого самопливом переливається в бак-змішувач 22 з холодною водою, потім перемішується стисненим повітрям за допомогою барботера, і розведена сірчана кислота (звичайно 150-250 г/л) перекачується у видатковий бак 10, з якого подається на машину.

Лужні розчини повинні бути попередньо очищені від зважених механічних домішок (відстоюванням) і далі випарені до потрібної концентрації.

Устаткування для випарювання звичайно містить у собі:

· ємності для прийому і відстоювання відпрацьованих лужних мерсеризаційних розчинів від зважених домішок;

· підігрівач для нагрівання розчину лугу перед надходженням його у випарні апарати;

· відцентрові насоси для перекачування розчину з відстійника через підігрівник у випарні апарати;

· випарні апарати (в установці їх найчастіше три);

· теплообмінник для охолодження випарених лужних розчинів;

· ємність для збору конденсату;

· відцентрові насоси для перекачування випареного охолодженого розчину у видаткові баки.

Частково лужний розчин утилізують, тобто використовують повторно, наприклад для розведення концентрованих розчинів їдкого натру, приготування розчинів для відварювання та вибілювання, приготування сірчистих барвників і ін., а надлишок направляється на випарювання.

Випарна установка складається звичайно з трьох відділень: підготовки розведених розчинів (регенерація, відстоювання, підігрівання); випарювання; підготовки випарених розчинів до подальшого використання (охолодження і розподіл між споживачами).

В даний час випускаються випарні апарати періодичної дії продуктивністю 40 м³/добу (по розведеному розчину) і апарати безупинної дії (двокорпусні) продуктивністю 200 м³/сут. Концентрація випареного їдкого натру в умовах оздоблювального виробництва складає 300—400 г/л. У залежності від обсягу виробництва випарні апарати можуть бути вибрані за каталогом УкрНДІ-хіммашу.