МИЮЧИХ РОЗЧИНІВ.

Серед сучасних ситцевибивних фабрик особливо поширені фабрики потужністю 300 і 500 тис. м тканини в добу. У першому випадку на фабриці встановлюють 5—6 фарбувальних і 4-5 мильно-промивних апаратів, а в другому — 10 фарбувальних і 8—10 мильно-промивних апаратів. При обох потужностях устаткування хімічної станції майже однакове, тому що поза залежністю від кількості встановлених на фабриці апаратів повинні бути забезпечені: ще й найбільш розповсюджені види фарбування: кубове — суспензійне і лейкокислотне, індигозолеве, кубозолеве, холодне, пігментне, пряме з закріпленням, активне, сірчисте й ін.

Мильно-промивні апарати мають постійне призначення — промивання, милування й окислювання тканини після вибивання і зрілення; тому рецептура розчинів для них постійна.

Фарбувальні розчини подаються з хімічної станції безпосередньо у фарбувальну частину апарату (плюсовку), де наносяться на суху вибілену тканину; тому концентрація живильних розчинів повинна бути одночасно і робочою.

Барвники всіх класів, за винятком сірчистих, готують у реакторах.

Зважений барвник в пасті чи порошку завантажується в реактор через люк, а всі добавки, незалежно від того, у якому фізичному стані вони надходять до хімстанції з центрального складу, переводяться в розчини і додаються в реактори по трубах.

На хімічній станції фарбувального цеху для кожного з передбачених видів фарбування потрібно установити баки-реактори для розчинення барвників і потрібних допоміжних речовин.

При використанні барвників одного класу, але різноманітних кольорів установлюють 4-6 реакторів і стільки ж (чи більше) баків для збереження. Необхідно передбачити баки для змішування (якщо є змішані кольори) і баки для збереження сумішей барвників.

Масова концентрація розчинів барвників, які готуються, складає 20 - 40 г/л з урахуванням розчинності барвників.

Для зручності обслуговування реактори розміщують на підлозі хімстанції чи навіть частково заглиблюють у підлогу на 0,5—0,6 м.

Готові розчини з реакторів переганяються стисненим повітрям у баки відповідної ємності. З останніх розчини надходять у фарбувальні апарати. Баки, що живлять апарати, звичайно розміщають на площадках на висоті 3—3,5 м від підлоги для забезпечення подачі розчину в апарат самопливом.

Допоміжні розчини заготовляють по-різному, у залежності від їхньої консистенції. Пастоподібні чи тверді хімікати, які потрібно розчиняти (сірчистий натрій і ін.), готують у спеціальних бакух, оснащених циркуляційною системою і форсункою для вимивання продукту. Для хімікатів, що вимагають розігріву (змочувач ОП-10 і ін.), застосовують баки зі спеціальним розігрівом хімікату в тарі. Порошкоподібні і кристалічні хімікати (сіль поварена, сода кальцинована й ін.) розчиняються в бакух з мішалками. Рідкі ж хімікати (їдкий натр, пергідроль, кислоти) надходять у прийомні баки з центрального складу по трубах.

Допоміжні розчини готують максимальної концентрації, як це дозволяють їхня розчинність і умови збереження при нормальній температурі цеху. Слід зазначити, що розчини диазолів, що вимагають зниженої температури, повинні зберігатися в особливих бакух, оснащених змійовиком, по якому циркулює охолоджений розсіл з холодильної установки.

Для розчинення сірчистого натрію і сірчистих барвників на хімстанції повинно бути передбачене спеціальне приміщення. Обидва продукти надходять у залізних бідонах вагою 50—200 кг. Розчиняють їх у бакух, що мають для розмиву циркуляційну систему з форсункою, причому сірчистий натрій — при подачі в бак пари і гарячої води, а сірчисті барвники — очищеним розчином сірчистого натрію при включеній парі. Розчин сірчистого натрію подається далі в бак-відстійник з конічним дном; відтіля після відстоювання його в міру потреби забирають для розчинення сірчистих барвників.

Мило для мильно-содових розчинів, застосовуваних у мильно-промивних апаратух, готують так само на хімічній станції фабрики. Готове мило перекачується насосом у напірний бак, відкіля самопливом через дозатори подається в коробки мильно-промивних апаратів.

В даний час на фабриках широко застосовують синтетичні миючі засоби ТМС, «Новость», ОП-10 і ін. Розчиняють їх у бакух з мішалками. Щоб уникнути спінювання продукту число обертів мішалки в хвилину не повинне перевищувати 20—25.

Сучасна хімічна станція повинна бути максимально автоматизована. Це насамперед відноситься до таких процесів, як:

· дозування електродами рівня рідких хімікатів і води при подачі їх у реактори;

· керування процесами приготування розчинів (повинне бути програмним);

· транспортування робочих розчинів у живильні баки і контроль рівня в цих баках;

· подача робочих розчинів в апарати.

Устаткування станції вибирають відповідно до тих хімічних матеріалів, що необхідні для приготування фарбувальних і миючих розчинів. Щоб при проектуванні визначити витрати хімічних матеріалів складають відповідні розрахункові таблиці.

Принципова схема автоматизованої станції показана на мал.5. На схемі прийняті наступні позначення трубопроводів для подачі: холодної води I, гарячої води II, пари III, концентрованого розчину каустику IV, змочувача V, розчину гідросульфіту VI, загусника VII, розчину кам"яної солі VIII, оцтової кислоти IX, зливів у каналізацію X, стиснутого повітря XI (повітряний клапан XII}, диспергатору XIII, конденсатозбірника XIV, ручне завантаження реактора XV .

Приготування 20%-ного розчину сірчистого натру здійснюється в робочому баці 12, у який завантажується барабан з розплавом сірчистого натру відкритим днищем униз. З пульта керування подається команда на заповнення баку холодною водою до заданого обсягу, що контролюється електродами рівнеміра, після чого автоматично за допомогою електромагнітного клапану включаються пара і відцентровий насос на замкнуту циркуляцію. Розварювання сірчистого натру відбувається при температурі 80 °С, що підтримується регулятором температури, який керується електромагнітним клапаном подачі пари в робочий бак. Готовий розчин перекачується в бак-відстійник 1. У реакторі 13 готують матковий розчин сірчистого барвника: автоматично з баку 1 у реактор дозується розчин сірчистого натру, включається пара для нагрівання розчину до температури 90—95 °С, засипають вручну порошкоподібний барвник, включається мішалка, через мірник 6 вводиться порція розчину їдкого натру і змочувача, після перемішування готового розчину протягом 1 год мішалка відключається і розчин стисненим повітрям передавлюється у видатковий бак 2.

Робочий розчин готується в баці-змішувачі 14, у який дозується концентрований розчин і вода та направляється до машин. В даний час уже розроблені способи вакуумного завантаження сипучих матеріалів у реактори. При такому завантаженні майже немає пилоутворення і підвищується продуктивність праці заготівельника фарб.

Розчин для проявлення (лужно-гідросульфітний), використовуваний при кубовому фарбуванні (за суспензійним чи лейкокислотним способами), готується в баці-реакторі

Мал.5.Схема автоматизованої станції для приготування

 

 
 

а - сірчистих барвників; б - лужно-гідросульфітного розчину; в - суспензії кубового барвника

 

 

циліндричної форми 15 з мішалкою. За допомогою електродів рівнеміра за заданою програмою в нього через мірник 8 дозуються розчини кам"яної солі, їдкого натру, холодної і гарячої води, після чого включається мішалка, вводяться розчини загущувача і гідросульфіту. Після перемішування протягом 15 хв розчин насосом перекачується у видатковий бак 4, а з нього подається самопливом до машини.

У реакторі 16 здійснюється приготування кубової суспензії. За заданою програмою в нього вводяться перша порція води і через мірник 10 порція змочувача, після чого включається мішалка і через цей же мірник 10 вводиться розчин диспергатору і барвника. Після перемішування протягом 15 хв мішалку виключають, розчин відстоюється 1,5 год, через мірник 9 вводиться порція оцтової кислоти і друга порція води, знову включається мішалка на 15 хв, розчин відстоюється протягом 1 год., після чого перекачується стисненим повітрям у видатковий бак 5 і з нього самопливом надходить на машину.

Розглянуті приклади дозволяють скласти схеми хімічних станцій для приготування інших барвників чи допоміжних речовин. У реакторі 16 можна приготувати лейкосполуки кубових барвників з подачею їдкого натру через мірник11.