ХІМІЧНІ СТАНЦІЇ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ФАРБ ДЛЯ ВИБИВАННЯ

На хімстанції цеху вибивання передбачають устаткування для розварювання загусток виходячи з їхньої добової витрати.

Для приготування розчинів окремих компонентів фарб для вибивання передбачають реактори, відстійники і баки для збереження. Розрахунок ємностей здійснюється за тими ж формулам, що і для фарбувального цеху.

Об"єм хімічної станції цеху вибивання визначається кількістю агрегатів для вибивання, встановлених на фабриці, і середньою вальністю малюнків. Фабрика середньої потужності - на 300 тис. м тканини в добу - має у складі 10-12 агрегатів для вибивання.

Середня витрати фарби для вибивання на 100 м тканини складає 3—7 кг у залежності від грунтовитості малюнку. Частіше всього кількість фарби, що витрачається, 5-6 кг на 100 м тканини.

Фарби для вибивання звичайно складаються із двох компонентів: барвника з усіма необхідними за рецептурою добавками і загусника.

В даний час загусники на основі крохмалів -картопляного, маїсового, кукурудзяного - успішно заміняються синтетичними: КМЦ, загусниками емульсіями «олія у воді», синтетичними загусниками. За експлуатаційними якостями синтетичні загусники виявилися цілком конкурентноздатними з харчовими крохмалями. Крім того, тривалість приготування синтетичних загусників у 1,5-2 рази менше.

Порошкоподібні загусники готують у такий спосіб.

КМЦ, наприклад, подається по монорейці в дробарку, потім, роздрібнена — у дозуючий бункер, відкіля висипається в бак з мішалкою, де перемішується в теплій воді протягом 1—1,5 год до повної готовності. Далі перекачується насосом у бак для збереження.

Другий компонент - барвник - готують так само, як у фарбувальному цеху, різниця лише в тім, що концентрації барвників для фарб для вибивання значно вищі, ніж для фарбувальних розчинів.

Що стосується змішування барвника з загусником, те цей процес здійснюють на автоматичних установках. Робота автомата для змішування і проціджування готової фарби для вибивання за заданою програмою полягає в наступному. З групи бачків, у яких зберігаються розчини барвників різних кольорів, а також загусник, машиніст автомата, натискаючи кнопку на пульті керування, подає по трубах у резервуар заздалегідь визначені порції обох компонентів. Далі здійснюється ретельне їхнє перемішування і проціджування через спеціальну насадку в цебер для подачі до машини для вибивання. Весь процес займає 1,5-2 хв.

Зазначений автомат можна використовувати тільки при роботі з холодними барвниками найбільш розповсюджених кольорів; приготування ж фарби для вибивання з інших барвників на автоматі не практикується через їх великий колористичний асортимент і значну кількість компонентів, що додаються до барвників. У цьому випадку барвники змішують із загусниками наступним, менш продуктивним способом. Готовий загусник з баків для його збереження подається (по вазі) в установку для фарб для вибивання; туди ж через мірники (по об"єму) подається барвник і всі необхідні добавки. Отримана суміш ретельно перемішується; цим же насосом готова фарба для вибивання перекачується в цебер, який подається до машини для вибивання. По шляху на машину цебер підвозиться до щіткової цідилки, де фарба для вибивання додатково протирається щітками через сито.

Фарби для вибивання до машин подаються підвісним транспортом у закритих цебрах з нержавіючої сталі.

Кількість устаткування для приготування загусток для розподілу фарб для вибивання визначається виходячи з їхньої продуктивності чи оборотності. Кількість цебер розраховують по загальній кількості фарб для вибивання із 100%-м запасом. Місткість одного цебра приймається рівною 60 кг. На хімстанції необхідно передбачити устаткування для фільтрації (цідіння) загусток і фарб для вибивання. Необхідно передбачити установку для миття цебер.

Для масового приготування крохмальних загусток досить широко застосовують установки системи Шахова.

 

Мал.7. Схема модернізованої установки Шахова

 

ля приготування загустки.

 

Схема такої установки показана на мал.7. Крохмаль з мішків за допомогою тельферу висипається в приймач із пристроєм, що просіває, у виді хитного сита (940Х780 мм). Далі борошняна маса захоплюється горизонтальним 1(діаметр 150, Н =1300 мм) і потім вертикальним 2 (діаметр 200, Н =4240 мм) шнеками, висипається в бункер 3 і горизонтальним шнеком 4 (діаметр 200, Н =1700 мм) дозується в бак 5 місткістю 580 л для приготування крохмальної суспензії (крохмального молочка), у який попередньо наливається холодна вода I. При перемішуванні відцентровим насосом крохмальна суспензія поворотом триходового крана направляється в казан 8 місткістю 1200 л, у якого замість мішалки мається відбивач 7 і встановлена над ним форсунка(показано стрілкою). Струмінь рідини, вдаряючись об відбивач, сприяє ефективному перемішуванню і прискоренню процесу варіння. У казан 8 попередньо заливається порція холодної води I, а в момент подачі крохмальної суспензії дозується подача мінеральної оліїII з мірника 6, у який вона самопливом надходить з видаткового баку, встановленого на площадці верхнього рівня (на малюнку не показано). Варіння загустки здійснюється за допомогою підігрівача 9, через трубки якого загустка шестеренчастим насосом прокачується по замкнутій циркуляції: насос—>підігрівник 9—>котел 8—>насос. До міжтрубого простору підігрівника подається пара III, і починається варіння, що триває 20 хв, після чого пара відключається й у цей простір подається холодна вода I для охолодження загустки протягом 45 хв. У днищі підігрівника вмонтовані штуцери для виведення конденсату V і зливу води IV. Готова загустка перекачується тим же насосом у збірник-чан 10 місткістю 1200 л, а з нього через цідилку системи Шахова 12 у збірники 11 місткістю 500 л кожний для збереження процідженої загустки, з яких вона подається до місць для приготування фарби 13. Продуктивність такої установки складає 1200 л за 2—2,5 год. Усі баки і бункер виконані з нержавіючої сталі. Баки для розварювання і підігрівник повинні мати теплоізоляцію.

 

 

ХІМІЧНІ СТАНЦІЇ ЦЕХУ ЗАКЛЮЧНОЇ ОБРОБКИ (апретурного цеху)

 

Хімічна станція передбачає наявність установок для приготування усіх видів апретур. Для приготування апретур можуть застосовуватися реактори чи апарати типу Шахова місткістю 1000 - 2000 л.

Крохмальні апретури в апаратах Шахова готуються так само, як і загустки у цеху вибивання.

Густі пастоподібні хімікати (карбамол, метазин, гліказин) вимиваються з тари за допомогою форсунок, встановлених у робочих баках з підігрівом.

Хімікати, що вимагають перед уживанням підігріву (алкамон, поліетиленова емульсія й ін.), поміщають у баки, оснащені змійовиком для обігріву і вимивання їх з бочок.

Тверді хімікати розчиняються в реакторах. Різні емульсії і латекси надходять по трубах зі складу наливних вантажів.

Концентрація латексів (емульсій) не перевищує 30-35 %, вихідна концентрація оздоблювальних пастоподібних препаратів і ТДР приймається за 100%.

Робочі розчини для заключних обробок: маломнучкої, малозсідаючої, стійкого тиснення (з карбамолів, метазину, гліказину, алкамону, препарату АМ і ін.) при змішуванні з каталізаторами швидко псуються.

Тому суміші їх готують із розрахунку використання протягом 2-3 год, інакше відбудеться поверхневе відкладання смоли на тканині, і ефект обробки різко погіршиться.

 

Мал.8. Схема хімічної станції для приготування

 

апрету для маломнучкої обробки.

 

До неї входять установки: для приготування концентрованих розчинів предконденсатів (карбамолів, метазину, гліказину) 9 і 1, алкамону 8 і 2, каталізатору (хлористого магнію) 7 і 3, дозатори 5, змішувач 6 і видатковий бак 4. Баки для збереження розчинів мають подвійні стінки для обігріву порою чи охолодження водою. Усі баки герметично закриваються і оснащені відсосною вентиляцією.

Предконденсат у баці 9 (див. мал.8) вимивається за допомогою форсунки з барабану циркулюючою водою, підігрітою до заданої температури, доводиться до концентрації 250—300 г/л і перекачується в бак 1 для збереження. Можливий також добір половинної порції приготовленого розчину. Алкамон розчиняється при температурі 70—80 °С і легко стікає з бочки в бак з циркулюючою рідиною. Концентрація його доводиться до 200 г/л, після чого перекачується в бак 2.

Хлористий магній вручну (V) завантажується в реактор 7, розчиняється у воді, доводиться до концентрації 200 г/л і стисненим повітрям (IV) перекачується в бак 3. Змішування приготовлених компонентів і розведення їх холодною чи гарячою водою (7, 11) здійснюються в змішувачі 6 з мішалкою, причому хлористий магній вводиться в останню чергу (перед уживанням), після чого готовий розчин насосом перекачується у видатковий бак 4, а з нього подається до машин. Баки для приготування розчинів обігріваються порою (III) і мають штуцери для підведення холодної води (/), зливання (VI} і конденсатовідвідники (VII}. Основні етапи процесу автоматизовані: дозування, перемішування, нагрівання й ін. Керує процесом один оператор з пульту керування.

Ряд основних операцій заготівлі апретур автоматизується, у тому числі:

· дозування хімікатів і води і послідовна їхня подача в заготівельні баки і реактори;

· керування готуванням розчинів — перемішування, регулювання температури і т.д. (це керування повинне бути програмним);

· транспортування заготовлених розчинів у живильні баки і контролювання рівня в них;

· контролювання подачі апретуючих розчинів до плюсовок апаратів.

Для оперативного спостереження за протіканням процесів варто проектувати схему зі світловою і звуковою сигналізацією.