УСТАТКУВАННЯ ХІМІЧНИХ СТАНЦІЙ

 

Проектування хімічної станції починається з розробки принципової схеми окремих вузлів, призначених для приготування маткового чи живильного розчину. Окремі вузли поєднуються в загальну схему хімічної станції цеху.

Місткості видаткових і живильних баків розраховують для добової чи змінної витрати хімічних матеріалів. Тому до проектування хімічної станції можна приступити тільки після розрахунку добової витрати хімічних матеріалів.

Реактори являють собою апарати чи установки для проведення визначених фізико-хімічних операцій чи реакцій.

Для розчинення і змішування компонентів на хімічних станціях широко застосовуються реактори.

Реактор являє собою зварену судину циліндричної форми з еліптичним днищем і кришкою, що прикріплюється до корпуса болтами, з подвійною сорочкою, куди подається пара для обігріву. Замість пари можна подавати холодну воду для охолодження.

Звичайно реактори виготовляють емальованими чи з нержавіючої сталі з кришкою, що герметично закривається. Вони мають сферичні днища, здатні витримувати тиск у кілька атмосфер.

Найчастіше реактори рекомендуються для приготування робочих розчинів, що вимагають стабільної температури і виділяючих гостро пахнучі шкідливі гази, які містять агресивні компоненти. Вони обладнаються засобами контролю тиску і температури, а при необхідності - засобами контролю рівнів рідини.

Реактор являє собою закритий казан місткістю 300—2000 л. Казан (мал.9) має подвійні стінки 6 і 7. Реактор зверху закривається кришкою 3 з отвором 4 для завантаження матеріалів. Обігрівається реактор порою, що надходить по трубі 5 у простір між стінками казана. Замість пари можна подавати холодну воду для охолодження розчину. Конденсат видаляється через конденсатовідвідник 8, що знаходиться внизу реактору.

 

 

 

Мал.9. Схема реактора:

1 — мішалка; 2 — манометр; 3 — кришка; 4 — отвір; 5 — труба; 6 і 7-подвійні стінки; 8 — конденсатовідвідник

 

Тиск пари контролюється манометром 2. Розчин перемішується мішалкою 1, що одержує обертання від електродвигуна через редуктор. Для розчинення барвників у бак подається гаряча і холодна вода. Для контролю температури встановлюють термометр. Розчин подається в цех по трубі стисненим повітрям. Реактор має запобіжний клапан, оглядове вікно, освітлюване зсередини лампою, і внизу — кран для зливу в каналізацію. У реакторах на кришці монтується люк для завантаження речовин, що подаються вручну. Реактор використовують не тільки для розчинення барвників, але і для приготування розчинів інших речовин.