Вибір усіх хімічних матеріалів і барвників, розчини яких будуть готуватися на хімстанції що проектується, концентрації хімікатів у робочих розчинах (ваннах), що живлять, чи концентрованих розчинах вибираються з технологічних проводок на обробку текстильних матеріалів і рекомендацій із застосування розчинів хімматеріалів для фарбування й обробки текстильних матеріалів за даними довідкової літератури[1-10] чи виробничої практики .
Приклад опису властивостей хімматеріалів і барвників.
Синтанол ДС-10 (ТУ 6-14-577-90)
Суміш поліетиленгліколевих естерів (ефірів) синтетичних первинних жирних спиртів фракції C10H18, одержуваних гідруванням метилових ефірів синтетичних жирних кислот. Отримують шляхом оксиетилювання таких спиртів 8-10 молями окису етилену:
Cn2n+1O(CH2CH2O)m,
де п - число атомів вуглецю, рівне 10;
m - число оксиетильних груп, рівне 10.
Синтанол ДС-10 - біологічно середньо розложиста неіоногенна поверхневоактивна речовина (2 група), застосовують у якості ефективного ПАР.
Зовнішній вигляд - паста від білого до злегка жовтуватого кольору;
10%-ний водний розчин - прозора безбарвна чи ледве жовтувата рідина без механічних домішок; рН = 7-8; йодне число (у грамах йоду на 100 г продукту) не більш 1,0; вміст вологи не більш 0,5%; зольність у виді сульфату не більш 0,2%; вміст заліза не більш 0,005%; температура помутніння 1%-ного водного розчину 64-74° С.
Синтанол ДС-10 пакують у бочки з нержавіючої сталі, у бочки з вуглеродистої сталі зі знімною кришкою з подвійним поліетиленовим вкладишем, у залізничні цистерни з нержавіючої сталі, за узгодженням зі споживачем - у поліетиленові балони ємністю 50-60 л. Зберігають у закритій тарі в критих складських приміщеннях. Транспортують у закритих вагонах чи автотранспортом.
Методи випробування наведені в ТУ 6-14-577—90.
Калгон (гексаметафосфат натрію)
Формула: (NаРО3)6. Молекулярна вага: 611,862.
Калгон — склоподібна маса у виді безбарвних чи світло-зелених шматків.
Застосовують для пом'якшення води. Якість гексаметафосфату натрію оцінюють його активністю — здатністю утворювати комплексні сполуки із солями кальцію чи барію.
Розчинення калгону проводять при температурі не вище 60° С при періодичному розмішуванні до повного розчинення. Більш високі температури знижують активність гексаметафосфату. Гексаметафосфат пакують у фанерні барабани, вимощені папером чи пергаментом (напів-пергаментом). Маса пакування 45-50 кг.
Зберігають у сухому приміщенні.
Визначення активності калгону. Визначення проводять за допомогою хлористого барію. Середню пробу гексаметафосфату натрію подрібнюють у ступці і беруть пробу близько 1 г (з точністю до 0,0002 г). Пробу розчиняють у склянці в 60 мл дистильованої води, кількісно переносять у мірну колбу ємністю 100 мл, розчин доводять дистильованою водою до мітки і ретельно перемішують. Потім піпеткою відбирають 25 мл розчину, переносять у конічну колбу і титрують 0,1н розчином хлористого барію при помішуванні скляною паличкою до появи виразної опалесценції.
Активність гексаметафосфату Х (%) обчислюють:
де А- фактичне барієве число;
Б- теоретичне барієве число, рівне 0,4;
V-кількість 0,1н розчину хлористого барію, витрачене на титрування, мл;
g — маса проби продукту, г.
0,006868 — кількість барію, що міститься в 1 мл 0,1 н розчину хлористого барію, г.
Активність продукту за хлористим барієм повинна бути не менше 70%.