На рисунку 7.1 зображено схему установки коксування кам’яного вугілля. Кварцову трубку (поз. 1) з човником для шихти встановлюють у трубчасту піч (поз. 2) і за допомогою газовідвідної трубки з’єднують з манометром (поз. 3) та системою вловлювачів-поглиначів. Вловлювач (поз. 4) слугує для конденсації смоли і надсмольної води; поглинач (поз. 5), що заповнений розчином сульфатної (сірчаної) кислоти 0,5 моль/дм3 з метилоранжем, слугує для поглинання аміаку. Дві U-образні трубки (поз. 6), що заповнені активованим вугіллям, слугують для уловлювання сирого бензолу. Для збору «зворотного» коксового газу використовують газометр з напірною скляянкою (поз. 8) та (поз. 7), які заповнені насиченим розчином NaCl. Аналіз коксового газу здійснюють за допомогою газоаналізатора ГХЛ-1.