рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Теоретичні відомості

Теоретичні відомості - раздел Химия, ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ Для Аналізу Поведінки Систем, Які Складаються З Декількох Фаз Застосовують ...

Для аналізу поведінки систем, які складаються з декількох фаз застосовують фізико-хімічний метод, який ґрунтується на дослідженні зв’язків між складом системи (або іншими параметрами її стану) та її властивостями.

Однорідні частини гетерогенної системи називають фазою. Фаза – це сукупність гомогенних частин системи, однакових у всіх точках за складом та фізико-хімічними властивостями та розмежованих одна від одної поверхнею розділу. Кожна з фаз гетерогенної системи може складатися з кількох речовин. Речовина при зміні тиску та температури може переходити з одного агрегатного стану в інший. Ці переходи називають фазовими переходами.

Фазове перетворення (фазовий перехід) процес переходу речовини з однієї фази в іншу, в якому не відбувається хімічних реакцій. Це такі процеси як випаровування, сублімація, плавлення та ін.

Характеристики систем з фазовими переходами прийнято відображати у вигляді графічної залежності стану системи від зовнішніх умов – так званих діаграм стану.

Аналіз діаграм стану дозволяє визначити кількість фаз в системі, межі їх існування, характер взаємодії компонентів.

Діаграми стану також дають можливість виявити наявність хімічних сполук в системі, склад цих сполук, температуру фазових перетворень тощо. Якщо в системі досліджується залежність температури плавлення від складу, одержують діаграму плавкості. Якщо криві будують в координатах електрична провідність – склад, в'язкість – склад або температура змішування двох рідин – склад, отримують відповідно діаграму електричної провідності, в'язкості або розчинності. Будь-яка точка на діаграмі стану (т. з. фігуративна точка) відповідає певному стану системи з визначеними значеннями параметрів стану.

Теоретична основа фізико-хімічного аналізу – правило фаз Гіббса.

Правило фаз Гіббса: у термодинамічній системі, що перебуває у стані рівноваги, на яку з усіх можливих факторів діють лише температура та тиск, число термодинамічних ступенів вільності визначається різницею між кількістю компонентів К і кількістю фаз Ф плюс два.

С=К–Ф+2 (2.1)

де С – число степенів вільності – це кількість незалежних термодинамічних параметрів системи, які можна одночасно та незалежно змінювати, не викликаючи зникнення або появи нових фаз; К – кількість незалежних компонентів системи – це мінімальна кількість незалежних складових, за допомогою яких можна виразити склад любої фази даної системи; Ф – кількість фаз (число однорідних частин системи, які мають визначений хімічний склад і термодинамічні властивості, відокремлених від інших фаз поверхнею поділу); 2 – число зовнішніх чинників, які обумовлюють існування системи, наприклад, тиск і температура. Якщо один із цих чинників сталий, замість "2" в рівнянні пишуть "1".

Система з одним ступенем вільності називається моноваріантною. Якщо число ступенів вільності дорівнює нулю, система називається нонваріантною. Таким чином, число ступенів вільності за правилом фаз Гіббса можна виразити як різницю між кількістю компонентів і фаз плюс 2. Число 2 показує, що всі фази системи перебувають в рівновазі за двох заданих параметрів: температури і тиску. В цьому випадку повну об'ємну діаграму стану будують в координатах температура – тиск – склад.

Якщо процес відбувається за сталого тиску, будують пласку діаграму стану в координатах температура–склад (ТN) і правило фаз Гіббса запишеться так: С=К–Ф+1.

Температура, за якої фази перебувають в рівновазі, є основною характеристикою фазового перетворення.

Обмежена взаємна розчинність двох рідин спостерігається у системах зі значним відхиленням від ідеальності. Така розчинність компонентів системи залежить від температури, проте вплив останньої на різні системи неоднаковий. В одних системах взаємна розчинність рідин збільшується з підвищенням температури і при цьому склад двох рівноважних фаз зближується. За деякої температури, яку називають критичною температурою розчинення (КТР), склад обох рівноважних фаз стає однаковим і досягається повна гомогенність системи. При обмеженій розчинності двох рідин утворюється двошарова система: верхній і нижній шари мають різний склад і становлять насичений розчин за даної температури однієї рідини в іншій. Між ними існує чітка межа поділу.

Взаємна розчинність двох рідин значною мірою залежить від зміни температури. З ростом температури збільшується кількість молекул з підвищеним запасом енергії руху, які здатні здійснити роботу переходу через межу поділу фаз. Отже, збільшується і взаємна розчинність рідин. Таким чином, склад спряжених розчинів буде дедалі зближуватися і за якоїсь температури зрівняється. Ця температура, починаючи з якої і вище рідини необмежено розчиняються одна в одній, називається верхньою критичною температурою розчинення.

Системи, що складаються із двох обмежено розчинних рідин, взаємна розчинність яких зростає із підвищенням температури, називаються системами з верхньою КТР. До них належать система вода–анілін, вода–фенол, вода–нітробензол. Залежність взаємної розчинності рідин від температури за сталого тиску відображають на діаграмах стану в координатах температура–склад.

Рис. 2.1 Діаграма взаємної розчинності води й аніліну за Р=сonst На рис. 2.1 наведена діаграма стану для системи вода–анілін. На цій діаграмі крива аКв називається кривою розшарування і розділяє діаграму на дві частини: гомогенну, яка знаходиться вище кривої розшарування, і гетерогенну, яка знаходиться нижче кривої розшарування. Фігуративні точки в гомогенній області, наприклад точка d, відображають стан однофазної двохваріантної системи (С=2–1+1=2).

Будь-яка фігуративна точка, що лежить всередині гетерогенної області, наприклад точка 0, відображає стан двохфазної рівноважної системи з одним ступенем вільності (С=2–2+1=1). Склади рівноважних рідких фаз знаходяться за правилом з'єднувальної прямої (правило важеля), відповідно з яким фігуративні точки, що відображають склад усієї системи у цілому і склади окремих рівноважних фаз, лежать на одній прямій – ноді (ізотерма).

Так, суміш складу x, відображена на діаграмі фігуративною точкою О, розшаровується на дві рівноважні фази а і b(пряма ав – нода) складу x1, і х2. Характерна особливість систем, що розшаровуються, полягає у тому, що зі зміною складу всієї системи при даній температурі склади окремих рівноважних фаз залишаються без змін, а змінюється лише їх кількісне співвідношення. Зі зміною температури склади рівноважних рідких фаз змінюються. В точці К розчини стають тотожними, система стає гомогенною.

Система, що відображена на діаграмі точкою К, за умови сталого тиску (P=const) буде безваріантною (С=2–З+1=0). Для визначення положення критичної точки К на діаграмі застосовується правило Б.Ф. Алексєєва(правило важеля), відповідно до якого середини нод (точки g та l), що знаходяться між точками, які відображають склади рівноважних фаз (x1, і х2) лежать на одній прямій (лінія g, l), спрямованій до критичної точки K.

Рис. 2.2. Діаграма стану вода–триметилпіридин з нижньою критичною температурою розчинення Більшість сумішей, в яких взаємна розчинність двох рідин збільшується зі зниженням температури, називається системами з нижньою критичною температурою розчинення (КТР). Прикладом може бути система вода–триметилпіридин (рис. 2.2).

 

Рис. 2.3 Діаграма стану система вода–нікотин з верхньою та нижньою критичними температурами розчинення (Р= сonst) Інколи взаємна розчинність рідин збільшується як з підвищенням температури, так і з її зниженням (системи з верхньою і нижньою КТР). Прикладом такої системи може бути діаграма стану вода–нікотин (рис. 2.3).  

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ

Національний УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ... ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Теоретичні відомості

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Теоретичні відомості
Термохімія є розділом термодинаміки, що вивчає теплові ефекти хімічних реакцій, фазових перетворень, процесів розчинення, адсорбції, змочування, набухання та ін. Теоретична основа термохім

Порядок виконання роботи
1. В склянку заливають 200 г води. 2. Розраховують кількість KNO3, що припадає на 200 г води, для одержання розчину концентрацією 0,2 - 0,3 Μ. 3. Для визначення ма

Порядок виконання роботи
1. Після визначення теплового ефекту розчинення солі KNO3 (сталої калориметра) калориметр звільняють від розчину, корки висушують, пробірки витирають тампоном з фільтрувального паперу.

Порядок виконання роботи
1. Одержують у лаборанта штатив з набором запаяних пробірок, склад суміші яких наведений у таблиці, що додається до штативу. 2. Заповнюють водяну баню на 3/4 водопровідною водою.

Опрацювання результатів
  За допомогою правила важеля з діаграми можна визначити не лише число рівноважних фаз та їх склад, але й кількісні співвідношення між масами фаз: маси рівноважних фаз обернено пропор

Теоретичні відомості
Визначення молярної маси базується на властивості розчинів замерзати за температури, нижчої за температуру замерзання чистого розчинника. Залежність температури замерзання розчину від його концентр

Кріоскопічні сталі деяких розчинників
Розчинник Кк Розчинник Кк Вода Нітробензол Бензол 1,86 5,90 5,10

Визначення температури замерзання чистого розчинника
Найчастіше охолодження рідини до температури замерзання не спричинює утворення твердої фази (льоду). Рідина, що має температуру нижчу за температуру її замерзання, називається переохолодженою. Інод

Визначення температури замерзання розчину
При охолодженні розчину температура його знижується, він може охолодитись нижче температури замерзання – стати переохолодженим (рис. 3.3).

Порядок виконання роботи
1. В суху широкогорлу пробірку наливають таку кількість розчинника, щоб його рівень був вищий ртутної кульки термометра на 8–10 мм. Поміщений в пробірку з рідиною термометр Бекмана з мішалкою треба

Опрацювання результатів
1. Обчислюють зниження температури замерзання розчину за рівнянням 3.8. 2. При визначенні істинної молярної маси електролітів кріометричним методом, необхідно використовувати органічні роз

Питання для самоперевірки
1. Сформулюйте закон Рауля. Для яких розчинів справджується закон Рауля? 2. Властивості якого компоненту розчину (розчиненої речовини чи розчинника) визначають кріоскопічну сталу?

Теоретичні відомості
За електричною провідністю розрізняють провідники першого і другого роду. До перших належать всі метали та їх сплави, а до других – розчини і розплави електролітів. В розчинах електролітів електрич

Електрична провідність розчинів слабких електролітів
В розчинах слабких електролітів при значних розведеннях іони рухаються незалежно один від одного і їх електрична провідність при нескінченному розведенні підпорядковується правилу адитивності, тому

Електрична провідність розчинів сильних електролітів
Сильні електроліти внаслідок повної дисоціації не підлягають закону діючих мас. Еквівалентна електрична провідність сильних електролітів відрізняється від такої слабких електролітів не тільки значе

Методика виміру електричної провідності
Схему приладу для визначення опору провідника наведено на рис.4.3. Вона принципово не відрізняється від схеми моста для вимірювання опору провідників першого роду. Перша відмінність схеми полягає в

Порядок виконання роботи
1. Визначення сталої посудини проводять за допомогою 0,02 н розчину КСl, питомий опір якого відомий. В посудину, попередньо промиту цим же розчином наливають його стільки, щоб рівень рідини на 3–5

Опрацювання результатів
  1. Розраховують питому електропровідність розчинів слабких електролітів (4.14) 2. За формулами (4.4), (4.

Опрацювання результатів
  1. За формулами (4.14) та (4.4) обчислюють питому та еквівалентну електропровідність. 2. Одержані дані заносять до табл. 3. Таблиця 3

Оцінка похибки вимірювань
1. В загальну похибку входить відносна похибка вимірів електропровідності, яка дорівнює: , (4.15) де DR – абсолютн

Питання для самоперевірки
2. Охарактеризуйте типи провідників. 3. Чим відрізняються сильні електроліти від слабких? 4. Що називають питомою електричною провідністю розчину? Як змінюється її значення з конц

Теоретичні відомості
Електрохімія вивчає закономірності перетворення енергії хімічних реакцій в електричну при збереженні загального енергетичного балансу. Таке перетворення практично реалізується для електрохімічних с

Порядок виконання роботи
1. Складають гальванічний ланцюг, використовуючи два напівелементи з електродів першого роду, на прикладі елементу Даніеля-Якобі, підключають його до мультиметра і вимірюють ЕРС. 2. Запису

Теоретичні відомості
Хімічна кінетика вивчає швидкість проходження хімічних реакцій та залежність її від різноманітних чинників – концентрації реагуючих речовин, температури, впливу каталізаторів тощо.

Порядок виконання роботи
1. Приготувати у склянці об’ємом 50 мл 20 г розчину сахарози заданої концентрації. 2. До 20 мл розчину сахарози додати 20 мл 2 н розчину соляної кислоти. Попередньо ополіскуючи поляриметри

Порядок виконання роботи
1. У склянку налити 400 мл дистильованої води і поставити на столик магнітної мішалки. 2. Відрегулювати швидкість перемішування води у склянці (глибина повітряної воронки повинна не переве

Опрацювання результатів
Константу швидкості даної реакції розраховують за формулою: , (6.18)

Питання для самоперевірки
1. Дайте визначення швидкості хімічної реакції? 2. Сформулюйте закон дії мас. 3. Що таке кінетичне рівняння реакції в загальному вигляді? 4. У чому полягає фізичний зміст

Теоретичні відомості
  Поверхневий натяг (s) – це робота, яку необхідно витратити для утворення 1м2 нової поверхні розділу фаз, або еквівалентна їй вільна енергія, що припадає на 1м

Характеристики ПАР
Речовина Молекулярна маса М, а.од.м. Густина d1·10-6, г/м3 Вихідна концентра

Поверхневий натяг розчинів оцтової кислоти
№ п/п Концентрація ПАР С, моль/л Кількість краплин рідини n, шт. Поверхневий натяг σ·103, Дж/м2

Теоретичні відомості
Адсорбція – це процес накопичення молекул розчиненої речовини або газу на поверхні поділу фаз. Він супроводжується енергетичною зміною системи – виділенням або поглинанн

Порядок виконання роботи
1. Для виконання роботи готується розчин будь-якої органічної кислоти п¢яти різних концентрацій послідовним розведенням вдвічі. Початкові концентрації для кислот: оцтової – 0,2 – 0,4 Н, маслян

Результати розрахунку адсорбції на межі поділу тверде тіло – рідина
Номери колб Концентрація розчину, моль/л Адсорбція Г, моль/г Відношення Со/Г, г/л  

Теоретичні відомості
  Колоїдними розчинами, або ліозолями, називають дисперсні системи, що складаються з дисперсної фази з частинками розміром 10-7 – 10-9м і рідкого дисперсі

Будова колоїдної частинки
Колоїдні розчини або ліозолі складаються з міцел (твердої дисперсної фази, навколо якої існує ПЕШ) та безперервного дисперсійного середовища, у якому містяться міцели, що рухаються внаслідок

Одержання гідрозолю гідроксиду заліза гідролізом хлорного заліза за Крекке
В конічній пробірці нагрійте до кипіння 85 мл дистильованої води. Відміряйте піпеткою 15 мл 2%-го розчину хлорид заліза і невеликими порціями вилийте в кип’ячу воду. Кип’ятіння продовжуйте ще 2-3 х

Теоретичні відомості
  На властивості колоїдних розчинів суттєво впливають потенціали, які класифікуються на міжфазний φ-потенціал та електрокінетичний ζ–потенціал. Міжфазний φ-потенціал зм

Порядок виконання роботи
  1. Заповнити прилад Бертона (див. рис. 10.1): a) в U-подібну трубку залити бокову рідину приблизно на половину об’єму приладу; b) відкривши кран, при

Опрацювання результатів
  Електрокінетичний, або ζ-потенціал розраховують за рівнянням (10.1), використовуючи рівняння (10.2) і (10.3) для визначення електрофоретичної рухливості. У загальну по

Теоретичні відомості
  Під стійкістю дисперсних систем розуміють сталість у часі її стану та основних властивостей: дисперсності, рівномірного розподілення частинок дисперсної фази у об’ємі дисперсійного

Результати дослідження коагуляції золю гідроксиду заліза
Електроліт Концент-рація С, моль/л Серія розведення перша друга KCl   K

Оцінка похибки вимірювань
Загальна похибка проведення експерименту   . При розведенні електролітів використовують градуйовану піпетку

Теоретичні відомості
  Високомолекулярні сполуки (ВМС) отримали свою назву завдяки великій величині їхньої молекулярної маси, яка відрізняє їх від низькомолекулярних сполук (НМС). До високомолекуля

Ваговим методом
  Загальний час від початку набухання t, хв. Маса платівки до часу t, mt, мг Ступінь набухання

В розчинах з різним значенням рН ваговим методом
Загальний час від початку набухання t, хв. Маса платівки до часу t, mt, мг Ступінь набухання

Залежність граничного набухання желатину від рН розчину
  №     Дані Концентрація соляної кислоти (нормальність) Буферні суміші 10-1

Залежність граничного ступеня набухання желатину від рН розчину
  №     Дані Концентрація соляної кислоти (нормальність) Буферні суміші 10-1

Теоретичні відомості
  Зв`язаною вважається вода, розташована на межі поділу фаз і приєднана до макромолекул ВМС за механізмом водневого зв’язку. Гідрофільними називають ВМС, що утворюють водневий

Оцінка похибки вимірювань
Загальна похибка визначення гідрофільності складатиметься з похибок: вимірювання концентрації розчину цукрози рефрактометром ± 0,2 %×2 = 0,4 %; вагових вимірів техн

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги