В основі електрохімічних методів лежать процеси на електродах або в міжелектродному просторі при виникненні потенціалу або при пропусканні електричного струму через розчин. Електродний процес – гетерогенна реакція, у якій заряджена частинка (електрон, іон) переноситься через межу розподілу фаз (електрод-розчин).
У вольтамперометричному методі вимірюють залежність величини сили струму від прикладеної напруги (електродного потенціалу).
В електрогравіметричному методі компонент кількісно переводять у окрему фазу (реакціями електролізу) і визначають його масу. У кулонометричному методі вимірюють кількості електрики, що витрачається у електрохімічній реакції. При застосуванні кондуктометричного методу вимірюють електричний опір розчину.
У потенціометричному методі аналізу вимірюють рівноважні електродні потенціали (при такій електрохімічній рівновазі електричний струм через межу розподілу фаз не проходить). При цьому в електрохімічній комірці розрізняємо два напівелементи: індикаторний електрод та електрод порівняння. Часто їх електродні розчини різного складу відокремлюють виразною межею – «сольовим містком» або мембраною.
3.1. Потенціометричний метод аналізу