Порядок
дій працівників хімічно небезпечного об'єкта в разі
виникнення аварії з виливом (викидом) небезпечних хімічних
речовин на ньому
Під час виникнення аварії з небезпечними хімічними речовинами на ХНО робітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовуються НХР (далі - робітник), сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну ВОХР або особу, яка виконує зазначені обов'язки (далі - черговий диспетчер) ХНО, по прямим телефоном, установленим безпосередньо на робочому місці. На робочому місці робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій.
Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (далі - оперативний черговий), міський (районний) відділ внутрішніх справ, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.
Оповіщення на ХНО організовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999р. N 192 ( 192-99-п ) "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".
Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планами реагування на надзвичайні ситуації.
Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічні засоби:
Інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостей об'єкта і затверджується начальником спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, на території якого знаходиться ХНО;
- табло чергового диспетчера ХНО (малюнок 1 відсутній);
- текст звернення до персоналу об'єкта та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;
- засоби індивідуального захисту.
На території хімічно небезпечного об'єкта має бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємкостях з одиничним максимальним об'ємом більше 30 тонн, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку і швидкості вітру.
Для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об'єкта в разі виникнення аварії з ХНР на території ХНО встановлюється сирна, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер ХНО.
Порядок виявлення (індикації) НХР та визначення меж зон хімічного забруднення здійснюється згідно з планом локалізації та ліквідації аварій, який розробляється відповідно до Закону України від 18 січня 2001 року N2245-III ( 2245-14 )"Про об'єкти підвищеної небезпеки".
З метою прискорення оцінки обстановки, яка складається у разі виникнення аварії з НХР, на ХНО розробляється табло чергового диспетчера ХНО.
Табло чергового диспетчера ХНО (далі - табло) оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра.
На табло у вигляді детальної схеми наносяться:
- межі зони можливого хімічного забруднення з розбивкою за
секторами (див. зразок табло);
- усі технологічні будинки ХНО, де працюють люди;
- місця зберігання НХР з указівкою кількості ємкостей на цих місцях та об'ємом кожної ємкості;
- підприємства, установи та організації, які розташовані в зоні можливого хімічного забруднення на всю глибину цієї зони.
Якщо на одному табло неможливе детальне розташування території ХНО і території, яка опиняється у ЗМХЗ, то робиться окремо табло для ХНО і окремо для цієї території.
На табло може бути розміщено будь-яку додаткову інформацію, яка дає змогу скоротити термін прийняття рішення черговим диспетчером.