Органи ротової порожнини та глотка

До органів ротової порожнини належать: губи, щоки, ясна, тверде і м'яке піднебіння, язик, зуби, слинні залози й мигдалики.

Губи - шкірно-м'язові складки, які закривають вхід у ротову порожнину. У корів верхня губа малорухома і утворює носо-губне дзеркало, а у свиней - хоботок. Щоки утворюють бічні стійки ротової порожнини. Ясна - це слизова оболонка, розміщена біля основи видимої частини зубів. Тверде піднебіння - шорстка слизова оболонка з поперечними валиками, яка вистеляє склепіння ротової порожнини.

Воно переходить у м'яке піднебіння, яке вільно звисає, відокремлюю­чи ротову порожнину від глотки.

Язик - м'язовий рухомий орган, який служить для захоплення і перемішування їжі. Він має верхівку, тіло і корінь. На верхній частині (спинці) язика в корів є потовщення - подушка. Слизова оболонка має механічні і смакові сосочки, останні є периферичною частиною аналізатора смаку.

Слинні залози є двох типів: дрібні одноклітинні (в основі слизової оболонки) і великі (привушні, під'язичкові й підщелепні). Мигдалики - скупчення дрібних лімфовузлів, які розміщені з обох сторін кореня язика і глотки.

Зуби служать для захоплення і подрібнення корму. Вони бу­вають молочні і постійні. У кожному зубі розрізняють коронку, шийку і корінь. Зуби поділяються на різці, ікла і кутні. У жуйних - 32 постій­ні зуби (24 кутні і 8 різців - на нижній щелепі), верхніх різців та іклів у них немає; у свиней - 44; коней - 36 у самок і 40 зубів у самців.

Зуб побудований з дентину, який у ділянці коронки покритий емаллю, а в ділянці кореня - цементом. Всередині зуба є порожнина (пульпа). У ній знаходяться кровоносні судини і нерви (рис. 1.11).

Рис. 1.11. Будова зуба:

І - коронка; 2 - емаль; 3 - дентин; 4 - цемент; 5 - ясна; 6 - зубна порожнина з пульпою й каналом кореня зуба; 7 - судина і нерви зуба

Залежно від часу появи молочних зубів, їх заміни на постійні, а також за стиранням та зміною форм поверхні зубів можна визначити вік тварини.

У ротовій порожнині в основному проходить механічна обробка (пережовування) корму, його ослизнення, формування кормової грудки і ковтання. Коні й свині ретельно пережовують корм. Жуйні спочатку це роблять поверхово. Потім вони відригують корм і повторно старанно пережовують. Акт жуйки триває 30-40 хвилин і повторюється на добу 6-8 разів.

Велику роль у травленні відіграє слина, в якій с ферменти, лізоцим, лужні солі, завдяки яким вона має лужну реакцію. За добу корова виділяє 50-80 л слини, що залежить від якості корму.

Глотка мас лійкоподібну 'форму. У ній перехрещується дихальний і травний шляхи. Порожнина глотки сполучена слуховими трубами з середнім вухом. Цей орган бере участь у ковтанні, яке здійснюється завдяки скороченню м'язів язика і глотки.