ЗБЕРІГАННЯ ТА ОБЛІК ГРУБИХ КОРМІВ

Запаси грубих кормів у господарстві визначають обчисленням маси скирти через об'єм у кубометрах і масу 1 м3 сіна чи соломи. Маса 1 м сіна залежно від його ботанічного складу через ЗО днів після скиртування коливається в межах 50-70 кг, а соломи через 45 днів після скиртування - 35-50 кг без полови і 40-60 із половою. Об'єм скирт визначають за формулами:

високих гостроверхих О = (П * 0,52 -Щ х 0,46) * ПІД

середніх і низьких гостроверхих О = (П х 0,52 - III х 0,44) х ]ЦД

плоских О = (П х 0,56 - Ш х 0,55) х ШД

стогів круглих низьких О = СТГ/ 33

стогів круглих високих О = (0,04П - 0,012С) х С2,

де О - об'єм, м"; П - перекидка, м; Ш - ширина, м; Д - довжина, м; С - окружність, м.

Господарську оцінку грубих кормів проводять органолептично відповідно до вимог галузевих стандартів.

Сіно залежно від ботанічного складу та умов вирощування трав буває чотирьох видів: сіяне бобове, сіяне злакове, сіяне бобово-злакове і сіно природних сіножатей.

Усі види сіна за якістю поділяють на три класи: перший, другий і третій. Якщо воно не задовольняє вимог класного, його відносять до некласного (нестандартного). У бобовому сіні першого класу має бути не менше ніж 90 % бобових рослин, другого - 75 і третього - 60 %. Таку саму кількість злакових рослин має містити залежно від класу і злакове сіно, а бобово-злакове - бобових трав відповідно 50, 35 і 20 %. Для сіна природних сіножатей допускається вміст отруйних і шкідливих трав для першого класу 0,5%, другого і третього - 1 %.

При органолептичній оцінці якості сіна визначають колір, запах, фазу збирання трав за наявністю у сіні суцвіття чи насіння або за його кольором, обли'стяність, а також вологість, запиленість, вміст неїстів­них домішок та ознаки псування. Якщо зразок сіна, взятий для до-


слідження, має більше ніж 10% зіпсованого, використовувати його на корм без висновку спеціалістів ветеринарної медицини не можна.