Стравохід - трубкоподібний орган, по якому кормові маси потрапляють із глотки до шлунка. Він має шийну, грудну і черевну частини. Стінка складається з трьох оболонок: слизової, м'язової та серозної (у ділянці шиї - адвентиції). У жуйних тварин стравохід у рубці переходить у стравохідний жолоб. Він має дуже важливе значення в телят-сисунів, оскільки по ньому молоко потрапляє зразу в книжку й сичуг - відділи шлунка.
Черевна порожнина - це простір між діафрагмою і тазом. її умовно поділяють на три відділи і десять ділянок. Спочатку двома сегментальними площинами (передня - за останньою парою ребер, задня - по передньому краю клубової кістки) черевна порожнина поділяється на передній, середній і задній відділи.
У передньому відділі є три ділянки: праве і ліве підребер'я, ділянки мечоподібного хряша. Середній відділ поділяється на чотири ділянки: праву і ліву здухвинні, поперекову і пупкову. У задньому відділі розрізняють три ділянки: праву й ліву пахвинні, між якими знаходиться лобкова ділянка.
Очеревина — серозна оболонка, яка вкриває стінку черевної порожнини й органи, що лежать у ній (їх серозна оболонка). До похідних очеревини належать передня і задня брижі, великий і малий сальник, зв'язки, складки.
Шлунок - це мішкоподібне розширення травної трубки. Він буває одно- і багатокамерним.
Однокамерний шлунок у коней, свиней, м'ясоїдних. Він має вхідний (кардіальний) і вихідний (пілоричний) отвори, малу й велику кривизни. Стінка шлунка має три оболонки: слизову - покриту циліндричним золотистим епітелієм, м'язову - побудовану з гладких м'язів, серозну, утворену за рахунок очеревини. У коней шлунок має об'єм близько 15 л. Пучки косих м'язів шлунка утворюють міцний
ті кардіальний сфінктер, що перешкоджає зворотному виходу з нього ^ корму і газів. Шлунок розміщений переважно в лівому підребер'ї.
Багатокамерний шлунок у жуйних тварин (корів, овець, кіз).
гьс Перші три камери - рубець, сітка, книжка - називаються
ІМ передшлунками. їх слизова оболонка вистелена багатошаровим
Яї плоским епітелієм, вона беззалозиста. Четверта камера - сичуг - є
власне шлунок.
Рубець займає всю ліву половину черевної порожнини. Це найбільша камера, її місткість понад 100 л. Слизова оболонка густо всіяна сосочками. Сітка розміщена в ділянці мечоподібного відростка. С1 її слизова оболонка має комірчасту (сітчасту) форму. Слизова Ч оболонка книжки має листочки. Цей орган лежить у правому Т1 підребер'ї. Тут також знаходиться сичуг, який побудований так, як і ) однокамерний шлунок.
В однокамерному шлунку і сичузі корм піддається виливу ' ферментів кислого шлункового соку: пепсину (розщеплює білки), хімозину (перетворює білок молока казеїноген у казеїн), ліпази - (розщеплює білки), ліпази (розщеплює жири).
У передшлунках жуйних тварин корм зазнає механічних і І хімічних змін. Останні проходять під впливом ферментів мікрофлори рубця. Мікроорганізми тут зброджують клітковину кормів до летких жирних кислот (ЛЖК), особливо оцтової, а також синтезують білки глікоген, вітаміни тощо. Важливе значення в травленні мають рухи передшлунків, які здійснюються 2-4 рази за кожні дві хвилини.
1.4.3. Відділ тонких кишокта застійних залоз
Тонкий відділ має три кишки: дванадцятипалу, порожню, клубову, загальна довжина яких у великої рогатої худоби досягає понад 40 м. Стінка побудована із слизової, м'язової та серозної оболонки. Слизова оболонка має пальцеподібні вип'ячування -ворсинки, які збільшують поверхню травлення та всмоктування поживних речовин. Ця оболонка вкрита одношаровим призматичним каймистим епітелієм.
У стінці тонких кишок багато залоз, які виробляють кишковий сік. У дванадцятипалу кишку потрапляє із печінки жовч, а з підшлункової залози - підшлунковий сік. М'язова оболонка кишок забезпечує їх рухи, особливо перистальтичні та антиперистальтичні, які служать для просування й перемішування хімусу.
Печінка - найбільша застійна залоза (у корів її маса 3-9 кг), яка знаходиться в правому підребер'ї. Строма печінки - це капсула, що має сполучнотканинні перегородки, які ділять орган на частки. Паренхіма побудована із клітин геиатоцитів.
Печінка має дві поверхні: передню - діафрагмальну і задню -вісцеральну, в центрі якої знаходяться ворота печінки. Через них входять воротна вена, печінкова артерія і нерв, а виходять печінкова вена і жовчний протік. На задній поверхні розміщений жовчний міхур, якого немає в коней.
Печінка виробляє жовч, яка є травним соком. Вона бере участь в обміні речовин, синтезі вітамінів, глікогену. Тут також знешкоджуються отруйні речовини, які потрапляють до органа із шлунка і кишківника по воротній вені.
Підшлункова залоза - це мішана залоза, оскільки тут виробляється підшлунковий сік, який є травним соком, і гормони, зокрема — інсулін, що бере участь у регуляції вуглеводного обміну. Залоза побудована з двох типів клітин, розміщена в правому підребер'ї.
У тонкому кишківнику під впливом підшлункового і кишкового соків, а також жовчі проходить інтенсивне травлення кормів. Підшлунковий сік містить такі ферменти: трипсин і хімотрипсин -розщеплюють білки до поліпептидів і амінокислот; амілазу, мальтазу, сахарозу, лактазу - розщеплюють відповідні вуглеводи до глюкози; ліпазу - розщеплює жири до гліцерину і лсирних кислот. Кишковий сік містить подібні ферменти, які завершують розщеплення білків, вуглеводів і жирів.
Жовч містить у своєму складі жовчні пігменти, які є продуктом розпаду еритроцитів. Вони - екскрет печінки. Секретом залози є жовчні кислоти, які потрібні для емульгування, розщеплення і всмоктування жирів. Жовч нейтралізує кислий вміст, що надходить до кишківника із шлунка, а також посилює рухи кишківника.
У тонкому кишківнику проходить інтенсивне всмоктування в кров і лімфу амінокислот, глюкози, гліцерину, жирних кислот, солей, води тощо. Всмоктуванню сприяє рух кишок, наявність у них ворсинок і мікроворсинок.