При вмісті в 1 кг сіна 8,48% протешу 2 кг сіна міститимуть його (2><8,48:100)= 169,6 г. У 2,2 кг калу міститься 2,61% протеїну, тобто його виділилося (2,2x2,61:100) = 57,4 г.
Отже, перетравлено протеїну 169,60-57,4=112,2 г, а коефіцієнт перетравності його становить (112,2:.169,6*100)=66%.
Аналогічно визначають коефіцієнти перетравності жиру, клітковини і БЕР.
Перетравність поживних речовин кормів визначають у спеціальних дослідах, для яких підбирають не менше трьох тварин однієї породи і статі, близьких за віком, вгодованістю і продуктивністю. Для годівлі використовують корми з відомим хімічним складом. Зразки зібраного за час досліду калу аналізують у лабораторії. Тривалість досліду поділяють на два періоди: підготовчий і обліковий. У підготовчий період тварин привчають до поїдання досліджуваного корму. Тривалість його, залежно від виду тварин, поставлених на дослід, становить 5-15 діб. В обліковий період, що триває 5-10 діб, збирають кал. Облік згодованого тваринам корму здійснюють протягом усього досліду.
Методика досліду, пов'язаного з визначенням перетравності поживних речовин, залежить від поставленої мети. >1кщо потрібно визначити перетравність поживних речовин раціону чи корму, який повністю може задовольняти потребу тварини без додавання інших кормів, то дослід проводять простим метс-дом. При визначенні перетравності кормів, які входять до складу раціону, використовують диференційовану схему дослідження. У такому разі дослід складається
з двох частин: визначають перетравність поживних речовин основного раціону, до якого входить 5-10 % досліджуваного корму; розраховують перетравність речовин раціону, в якому досліджуваним кормом замінено 20-30 % сухої речовини. Коефіцієнти перетравності досліджуваного корму обчислюють за показниками переграв пості, отриманими в першій і другій частинах досліду.
На перетравність кормів впливає багато факторів, найважливішими серед яких є вид і вік тварини, об'єм раціону, його склад, підготовка кормів до згодовування, режим і техніка годівлі тощо.
Для організму тварини надзвичайно важливим є рівень протеїнового живлення. Доведено, що корм перетравлюється нормально, коли на 6-8 частин перетравних безазотистих речовин припадає одна частина перетравного протеїну. Зважаючи на це, важливо підтримувати певне протеїнове відношення (ПВ) корму, яке показує, скільки вагових частин перетравних безазотистих речовин припадає на одну вагову частину перетравного протеїну. Обчислюють ПВ за формулою
перетравні речовини: жирх2,25+клітковина+БЕР перетравний протеїн
Вміст жиру перемножують на 2,25, оскільки його енергетична цінність в 2,25 раза вища за енергетичну цінність вуглеводів і протеїну.
У раніше наведеному прикладі з сіном лучним протеїнове відношення у раціоні вівці дорівнює [(29,4x2,25+306,1+604,6): 112,2]= 8,7.
Протеїнове відношення вважається вузьким для жуйних, коли на одну частину перетравного протеїну припадає менше шести частин перетравних безазотистих речовин, середнім - 6-8, широким - більше 8. У годівлі свиней і птиці необхідно дотримуватися протеїнового відношення 3,5-4,5.
До показників контролю якості годівлі відносять і цукро-протеїнове відношення в раціоні, під яким розуміють кількість цукру, яка припадає на одну частину перетравного протеїну. У годівлі жуйних воно має становити 0,8-1,5 (у середньому 1). Для визначення цукропротеїнового відношення вміст цукру в раціоні треба поділити на вміст перетравного протеїну.
Визначення поживності кормів за вмістом у них перетравних речовин істотно доповнює оцінку їх за хімічним складом, оскільки грунтується на вивченні взаємодії поживних речовин корму й
організму тварини. Проте воно мас і певні недоліки: не береться до уваги продуктивність тварин, допускається неточність - не враховується втрата поживних речовин з кишковими газами.