Будова органів дихання

Носова порожнина має вхідні отвори - ніздрі і вихідні - хоани. Хрящовою перегородкою вона розділена на дві половини. Слизова оболонка носа вистелена миготливим епітелієм із залозами, що виробляють слиз. Під слизовою оболонкою багато кровоносних судин, що сприяє зігріванню повітря, яке проходить через носову порожнину.

Гортань побудована з п'яти хрящів: щитоподібного, кільце­подібного, двох черпакуватих і надгортанника. Останній закриває вхід у гортань при ковтанні. Слизова оболонка утворює голосові складки, які разом з голосовими зв'язками і м'язами утворюють голосові губи, між якими є голосова щілина. У гортані багато нервових закінчень,

тому вона має високу чутливість. Потрапляння сторонніх частинок у гортань спричинює кашель - захисну реакцію організму.

Трахея — трубчастий орган, основу якого складають хрящові кільця, не замкнуті зверху. У трахеї корів їх 48-50, у свиней - 32-36, коней - 48-60. У грудній порожнині трахея ділиться на два головних бронхи. Це місце називається біфуркацією. Слизова оболонка трахеї вистелена призматичним миготливим епітелієм, одноклітинні залози якого виробляють слиз.

Легені - парний паренхіматозний орган рожевого кольору (рисі .12). Вони розміщенні в грудній порожнині. Строма легень корів розвинута добре, а тому вони мають вигляд багатогранних комірок. Паренхіма складається з системи трубочок (бронхів і бронхіол), які закінчуються альвеолами. Альвеоли побудовані з одного шару дихального епітелію, ззовні вони оточені кровоносними капілярами, що сприяє газообміну.

Рис. 1.12. Легені:

■

а - великої рогатої худоби ; б - свині; в - коня; г - розріз легені: 1 - трахея;

2 - середостіння легень; 3 - тупий край легень; 4 - реберна поверхня;

5 ~- верхівка легень; 6 - серцева частка; 7 - гострий край легень;

8 - діафрагмальна частка; 9 - серцево-діафрагмальна частка; 10 - додатковий

бронх; 11 -правий і лівий бронхи; 12 -гілки легеневої артерії; ІЗ - кінцеві

бронхи; 14 - легенева альвеола; 15 - альвеолярний хід; 16 - альвеолярний

мііиечок; 17.- респіраторний епітелій (під електронним мікроскопом)

Легені ззовні вкриті серозною оболонкою - плеврою, яка переходить на внутрішню поверхню грудної стінки. Між цими двома листками плеври є парна щілина з рідиною, що зменшує тертя легень під час дихання.

1.5.2. Фізіологія дихання

Грудна клітка - це герметично закрита порожнина. Тиск у ній нижчий від атмосферного (негативний), що сприяє процесу дихання. Дихальні рухи - вдих і видих - відбуваються в результаті ритмічного скорочення й розслаблення м'язів грудної і черевної стінки. Розрізняють три типи дихання: грудне, черевне і змішане. Частота дихання за одну хвилину: у корів - 10-20 дихальних рухів, овець, кіз -18-20, свиней - 8-16. їх підраховують спостереженням за рухом груд­ної і черевної стінки або прослуховуванням дихальних шумів та ін.

У спокої тварини вдихають певний об'їм повітря. Об'єм повітря, який тварина може вдихнути при глибокому вдиху після максимального видиху - це життєва ємність легень. У коней вона становить близько 30 літрів. Перехід кисню і вуглекислого газу з одного середовища в інше відбувається завдяки дифузії, яка спричинюється різницею парціального тиску цих газів.

Кров переносить кисень, головним чином, завдяки наявностів ній білка гемоглобіну, який з киснем утворює сполуку - оксигемо­глобін. З крові кисень потрапляє до гканини, де він використовується для окислення поживних речовин. У результаті цього утворюються вода, вуглекислий газ і виділяється енергія. Все це складає суть тканинного дихання.

-Контрольні запитання

1. Назвіть органи дихання.

2. Яке значення апарату дихання ? 3.3 яких хрящів побудована гортань ? 4. Як побудована трахея та легені ?

5.Який механізм вдиху і видиху ?

6. Яка частота дихання в тварин ?

7. Яка суть тканинного дихання ?