Вуглеводи є головною складовою частиною сухої речовини рослинних кормів. Органічна речовина кормів рослинного походження на 60-80 % представлена вуглеводами.
Оскільки сільськогосподарські травини використовують в основному рослинні корми, то значення вуглеводів у забезпеченні організму поживними речовинами є першочерговим.
Вуглеводи необхідні тварині як джерело енергії, енергія може надходити до організму і за рахунок інших поживних речовин (протеїну, жиру), але це пряме призначення вуглеводів.
Вуглеводи - це група різноманітних сполук, які відрізняються за своїми фізичними та хімічними властивостями. Елементарний склад вуглеводів - вуглець, водень та кисень, загальна їх формула Сп(Н20)п. За
хімічним складом вуглеводи розподіляють на моносахариди (глюкоза, фруктоза, галактоза, манноза, арабіноза, ксилоза, рибоза та ін.); дисахариди (сахароза, мальтоза, лактоза та ін.); полісахариди (крохмаль, целюлоза, декстрини, глікоген, інулін, геміцелюлоза, пектинові речовини та інші).
У зоотехнії вуглеводи кормів прийнято ділити на дві групи - сиру клітковину та безазотисті екстрактивні речовини (БЕР). Недостатня кількість клітковини у раціонах тварин і особливо жуйних призводить до розладу травлення, зниження перетравності та використання поживних речовин. Надлишок клітковини знижує споживання корму, перетравність целюлози і інших поживних речовин, а також їх використання, погіршує продуктивність та підвищує витрати на її виробництво. Рівень клітковини контролюють у раціонах всіх видів тварин.
До БЕР відносять цукри, крохмаль, частину геміцелюлоз, органічні кислоти та інші речовини. Важливезначення для годівлі тварин мають цукри та крохмаль. Крохмаль є резервним матеріалом рослин і міститься в значних кількостях у зерні, плодах, бульбах. Цукри представлені в основному глюкозою, фруктозою, сахарозою. Вони є енергетичною речовиною для тварини, а також джерелом енергії для мікроорганізмів, які заселяють травні органи. У жуйних цукри суттєво впливають на розвиток мікрофлори, а через неї на рівень травлення у рубці - перетравність клітковини та інших поживних речовин.
У зв'язку з особливостями травлення, рівень цукрів нормують лише у раціонах жуйних. Недостатня кількість цукрів знижує кількісний склад мікрофлори та її активність, що погіршує перетравність і використання поживних речовин. Надлишок цукрів призводить до зміни рН у рубці за рахунок їх швидкого збродження і накопичення кислот, порушення процесів травлення, захворювання на ацидоз.
Оцінка вуглеводної поживності кормів проводиться:
• за вмістом вуглеводів в одиниці корму(г в 1кг або у відсотках);
• за вмістом вуглеводів в 1 кг сухої речовини;
• за співвідношенням вуглеводів одних до інших або вуглеводів до інших поживних речовин.
Прийнято визначати цукро-протеїнове та крохмале-цукрове відношення. Цукро-нротеїнове відношення- це відношення кількості цукру у кормі чи раціоні до кількості перефавного протеїну. У раціонах великої рогатої худоби цукро-протеїнове відношення має бути у межах 0,8-1,2:1, а відношення крохмале-цукрове- 1,5:1.
3.5.2. Ліпідна поживність кормів (жирова)
Відомо, що жир є невід'ємним компонентом раціону, без мінімальної кількості якого неможливо отримати не тільки певну продуктивність та забезпечити відтворювальну здатність у тварин, а іі підгримувати життєві процеси. У зв'язку з цим виникла необхідність нормувати кількість жиру. Жири широко розповсюджені у природі і мають такі властивості:
•вони не розчиняються у воді;
•їх питома маса менше води (0,9-0,98);
•вони нелеткі;
•розчиняються в органічних розчинниках (ефірі, бензолі, толуолі).
На здатності розчинятись у органічних розчинниках базується принцип визначення жирів у кормах.
При проведенні аналізу кормів визначають "сирий жир". До його складу входять тригліцериди жирних кислот, воски, смоли, пігменти. Тригліцериди складаються з гліцерину та жирних кислот. Виділено близько 200 різних жирних кислот. Вони розподіляються на насичені і ненасичені. За значенням для організму ненасичені ділять на замінні і незамінні. Серед незамінних виділяють лінолеву, ліноленову, арахідонову. Зараз доведено, що істинно незамінною є лише лінолева (вітамін Р). Вона є попередником простагландинів речовин із широким спектром фізіологічної дії.
Жири кормів є джерелом жиророзчинних вітамінів, незамінних жирних кислот та джерелом енергії, особливо для молодняку в перші місяці життя.
Уорганізмі тварин жири виконують такі функції:
• входять до складу клітинних мембран і в значній мірі регулюють життєдіяльність клітин;
• складають основу нервової тканини і беруть участь у передачі нервових імпульсів;
• акумулюють, депонують та транспортують енергію;
• впливають на захисні функції;
• становлять основу багатьох біологічно активних речовин (гормонів, вітамінів, ферментів) і через них беругь участь у регулюванні обмінних процесів;
• сприяють всмоктуванню, транспортуванню та депонуванню жирочйнних вітамінів.
одинці корму (г в кг) або у відсотках від сухої речовини корму. 3.5.3. Мінеральна поживність кормів
Суха речовина тіла тварини та рослини на 94—98% складається із вуглецю, кисню, азоту та водню. Ці елементи входять до складу білків, жирів, вуглеводів і тому їх умовно називають органічними. При спалюванні сухої речовини ці елементи виділяються у вигляді води, вуглекислого газу та аміаку, а неорганічна частина у вигляді золи залишається. Елементи, що містяться у золі, відносять до мінеральних.
На сьогодні у золі тваринного організму знайдено більше 60 мінеральних елементів, близько 40 з яких є постійними складовими організму. Чітку межу між органічними та мінеральними елементами провести неможливо, це ділення умовне. Обмін речовин у організмі єдиний, а мінеральний є однією із його сторін. Прикладом може бути обмін фосфору, який пов'язує в організмі процеси білкового, вуглеводного, ліпідного, мінерального та енергетичного обміну. Це в певній мірі відноситься до сірки, магнію, заліза, цинку та інших елементів. Мінеральні речовини не є джерелом енергії, але в організмі тварини виконують різноманітні функції:
• входять до складу всіх структурних утворень організму, але головним чином кісткової тканини, де міститься більше 80% неорганічних елементів;
• мають пряме відношення до структури та функції клітинних мембран і впливають на діяльність клітин;
• регулюють рівень осмотичного тиску;
• є регуляторами кислотно-лужної рівноваги; впливають на активність ферментних систем;
• обумовлюють активність багатьох гормонів;
• в значній мірі виливають на обмін енергії, азоту, вуглеводів, жирів, водний та мінеральний обмін;
• спричиняють суттєвий вплив на активність мікрофлори рубця (Са, Р, Иа, 8 та ін.), а відповідно на перетравність та використання поживних речовин кормів.
Мінеральні речовини класифікують за їх кількістю у організмі тварин та за значенням їх у життєдіяльності організму. За вмістом мінеральних речовин у організмі їх розподіляють на макро- та мікроелементи. До макроелементів відносять ті, кількість яких у організмі від його маси становить більше 0,01 % (Са, Р, К, Йа, М$г, 8, СІ), до мікроелементів - менше 0,01 % (Ре, Си, 2п, Мп, Со, 8е, Мо).
За значенням у життєдіяльності організму мінеральні речовини розподілять на життєво необхідні (всі вищеперераховані), умовно життєво необхідні (Р, Зі, Сг, Вг, Ва) та елементи з невстановленим значенням (А1, Ьі, Во та ін.).
На макроелементи у тваринному організмі припадає 98,0-99,6 % від загальної кількості мінеральних речовин.
У раціонах тварин нормують кальцій, фосфор, натрій, калій, магній, сірку та хлор.
Оцінка мінеральної поживності кормів проводиться:
• за вмістом мінеральних речовин у кг корму або в кілограмі сухої речовини корму (г/кг для макроелементів, 1 мг/кг для мікроелементів);
• за кількістю мінеральних елементів у розрахунку на кормову одиницю;
• за співвідношенням елементів один до одного (Са:Р, Иа:К або К: N3);
• за реакцією золи, яка визначається за відношенням суми грамеквівалентів кислотних елементів до лужних і повинна в нормі бути близькою до нейтральної (краще слаболужна, ніж слабокисла).
До лужних елементів відносяться Са, К, М§, N3, а до кислотних -Р, 8, СІ.
Грубі, зелені та силосовані корми мають лужну реакцію золи, концентрати і продукти їх переробки - кислу. Тривале надлишкове надходження до організму тварин лужних чи кислотних елементів може призводити до порушення кислотно-лужної рівноваги, яке називається алкалозом чи ацидозом.
Забезпечення тварин у мінеральних речовинах проводиться за рахунок надходження їх у складі основних кормів або введенням до раціонів мінеральних добавок.
Контрольнізапитаний
4..Яке значення вуглеводів?
5.На які групи діляться вуглеводи?
6.Чому рівень цукрів нормують лише для жуйних?
4. За якими показниками оцінюють вуглеводну поживність
кормів?
9.-Які функції жиру в організмі тварини?
10.За якими показниками оцінюють ліпідну поживність?
11.Які функції виконують мінеральні речовини у організмі?
12.Назвіть макро- та мікроелементи.
9. Яке значення мікроелементів у життєдіяльності організму?
10. За якими показниками оцінюють мінеральну поживність кор
мів?
3.6. ВІТАМІННА ПОЖИВНІСТЬ КОРМІВ
Вітаміни - це життєво необхідні біологічно активні речовини, які спричиняють вплив на різнобічні функції організму. До вітамінів відносять групу органічних речовин різної хімічної природи, які синтезуються рослинами і повинні надходити до організму тварин у необхідних кількостях із кормом.
Ендогенний (внутрішній) біосинтез деяких вітамінів (групи В, К, С) проходить у рубці жуйних за участю мікроорганізмів. У різні вікові періоди цей біосинтез неоднаковий і пов'язаний із розвитком передшлунків.
Вітаміни не є пластичним матеріалом і джерелом енергії, але є необхідними для підтримання всіх життєвих процесів, їх біологічна роль зводиться до каталітичної дії.
3.6 І. Значення вітамінів для організму тварин
Значення вітамінів для організму тварин в тому, що вони:
• СПрИЧИНЯЮЇЬ втюв та ХІД &іах'шічшш лроцесІВ,, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ
у клітинах, тканинах і органах;
• нормалізують обмін речовин і підвищують захисні функції організму;
• беруть участь у розщепленні вуглеводів і через них впливають на енергетичний обмін;
• регулюють обмін білка та нуклеїнових кислот;
• беруть участь в синтезі жирних кислот, спричиняючи суттєвий вплив на ліпідний обмін;
• входять до складу ферментної системи, шо регулює окислювально-відновлювальні функції;
• впливають на мінеральний обмін (вітаміни Д, Віг).
Беручи участь в обмінних процесах, вітаміни спричиняють вплив на різноманітні фізіологічні функції - ріст та розвиток тварин, діяльність кровотворних органів, статевої та нервової систем та інші.
Відсутність чи недостаток вітамінів у раціонах тварин приводить до порушення процесів обміну, знижує захисні функції, пригнічує ріст та розвиток, погіршує відтворювальну здатність, негативно впливає на продуктивність та якість продукції.