Кровоносні судини та кола кровообігу

Відомі три види кровоносних судин: артерії, вени і капіляра. Стінка артерій і вен має три оболонки - внутрішню, середню і зовнішню, а стінка капілярів - лише один шар ендотеліальних клітин. У просвіті вен є півмісяцеві клапани.

Кровоносні судини і серце утворюють замкнену систему, яка має велике і мале коло кровообігу. Велике коло починається з лівого шлуночка аортою, а завершується в правому передсерді передньою і задньою порожнистими венами. По аорті і артеріях тече артеріальна (насичена киснем), а по венах - венозна (насичена вуглекислим газом) кров. Мале коло починається з правого шлуночка легеневою артерією, по якій до легень тече венозна кров. У легенях відбувається газообмін, тому по легеневих венах до лівого шлуночка надходить артеріальна кров.

Артерії тулуба починаються аортою, від якої відходять магістральні артерії: до голови - сонні; до передніх кінцівок -підключичні; до задніх кінцівок - зовнішні клубові; до серця -коронарні артерії тощо. До серця кров повергається по передній і задній порожнистих, а від голови - яремних венах.

Рух крові по судинах здійснюються завдяки скороченню серця та судин, а також роботі скелетних м'язів. Все це створює певний тиск крові в судинах, який можна визначити за допомогою сфігмо­манометра. Дуже важливим фізіологічним показником стану серцево-судинної системи є артеріальний пульс - ритмічне розширення та спадання стінок артерій, зумовлене роботою серця. Кількість пульсових ударів відповідає частоті скорочення серця. У коней пульс

промацують на щелепній артерії, у корів - на лицьовій або хвостовій артеріях, а в дрібних тварин - на плечовій або стегновій артеріях.

1.6.5. Кров. її функції, склад і властивості

Кров виконує живильну, дихальну, видільну, терморегулюючу, захисну та регуляторну функції. Цьому сприяє безперервна її течія но судинах. Кров - це червона непрозора рідина, яка складається з рідкої частини - плазми та формених елементів - клітин. Кров на 80 % скла­дається з води й 20 % - сухого залишку. її реакція слаболужна (рН 7,3-7,4). Кількість крові становить 6-14 % від маси тіла тварин. Артеріальна кров - яскраво-червоного, а венозна - темно-вишневого кольору.

Плазма становить близько 60 % від об'єму крові. її одержують додаванням до крові протизсідаючих речовин (лимонно- або щавлевокислий натрій, гепарин тощо). Якщо до крові не додати вищезгадані речовини, то вона зсідається і утворюється згусток (тромб), з якого виходить рідина - сироватка. Плазма містить 90-92% води і 18-10 % сухого залишку, більшість якого (6-8%) становлять білки. До сухої речовини також входять глюкоза, жири, солі, вітаміни, залишковий азот тощо. Формені елементи - це еритроцити (червоні кров'яні тільця), лейкоцити (білі кров'яні тільця) й тромбоцити (кров'яні пластинки). Еритроцити - без'ядерні клітини (у ссавців). У 1 мкл (мікролігрі) крові - 5-10 млн еритроцитів. У водному середовищі та під впливом хімічних речовин вони руйнуються -настає гемоліз, а кров стає лаковою. При відстоюванні цитратної крові еритроцити осідають. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) у корів значно повільніша, ніж у коней. При деяких захворюваннях ШОЕ підвищена. Основна функція еритроцитів - перенесення кисню, що здійснюється завдяки вмісту в них гемоглобіну. Кількісгь гемоглобіну визначають за допомогою гемометра і вона становить 7-17%. Лейкоцити - ядерні клітини. Розрізняють два види лейкоцитів: зер­нисті (базофіли, еозинофіли та нейтрофіли) й незернисті (лімфоцити і моноцити). Процентне співвідношення різних форм лейкоцитів нази­вається лейкоцитарною формулою (лейкограмою). Кількість лейко­цитів у крові значно менша, ніж еритроцитів (в 1 мкл - 6-15 тисяч). Лейкоцити виконують захисну функцію, їм властивий фагоцитоз (пожирання сторонніх тіл).

Тромбоцитів в 1 мкл крові - 200-400 тисяч. Вони беруть участь у зсіданні крові, що є захисною реакцією організму.

Кровотворення (гемопоез) відбувається в кровотворних органах: червоному кістковому мозку (утворюються еритроцити, зернисті лейкоцити і тромбоцити), селезінці (лімфоцити, зернисті лейкоцити, частково еритроцити), лімфатичних вузлах, ті мусі (лімфоцити), РЕС -ретикулоендотеліальній системі (нова назва - система мононуклеарних фагоцитів - СМФ) - моноцити та ін. Кровотворення відбувається постійно. Руйнування клітин крові проходить у печінці й селезінці, внаслідок чого утворюються жовчні пігменти (барвники).