В умовах інтенсифікації тваринництва і переходу його на промислову основу підвищуються вимоги до повноцінності годівлі. Незбалан-сованість раціонів, низький або надмірно високий рівень годівлі, низька якість кормів - основні причини порушень обміну речовин у тварин.
Більш всього порушень в обміні речовин зустрічається у високопродуктивних корів. Прояви цих порушень - збільшення яловості, народження слабкого приплоду, зниження стійкості до інфекційних захворювань, зниження живої маси, продуктивності, погіршення якості молока та ін. - приводять до передчасного вибраковування тварин.
На фермах повноцінність годівлі контролюється як зоотехнічним, так і фізіологічно-біохімічним методами.
Зоотехнічний контроль включає склад, поживність, збалансованість і якість кормів, а також рівень молочної продуктивності корів, склад молока, величину приростів, оплату корму, характер лактаційної кривої, тривалість міжотельного і сухостійного періодів, відтворю-вальну здатність, угодованість тварин тощо. Раціони контролюють за всіма показниками їх комплексної поживності.
На великих промислових фермах необхідно мати повні дані аналізу кормів, а також оцінки якості сіна, силосу, сінажу, комбікормів. Корми повинні відповідати вимогам державних стандартів. Тривалий сухостійний період може свідчити про передчасний запуск корів унаслідок низького рівня годування. Тривалість міжотельного періоду більше року указує на порушення відтворювальних функцій у тварин.
При повноцінній і рівномірній на протязі всього року годівлі, лактаційна крива повинна бути плавною, без зривів. Перебої в годівлі у кількісному відношенні ведуть до різкого зниження продуктивності і накладають відбиток на лактаційну криву. Велике вибраковування
корів в стаді, не пов'язане з метою селекції, може мати місце за юганих умов годівлі і утримання тварин.
Якість молока свідчить про повноцінність годівлі. Різко знижується жирність молока, якщо в раціонах бракує вітамінів і мінеральних речовин.
Один з найважливіших показників здоров'я тварин - апетит. Втрата його - ознака порушень обміну речовин і погіршення здоров'я.
Фізіологічний і біохімічний контроль повноцінності годівлі здійснюють на тваринах, виділених в різних виробничих групах або в групах різних секцій промислового комплексу.
Достатня кількість у раціонах легкоперетравних вуглеводів, мінеральних речовин, каротину, повноцінного протеїну і інших елементів живлення в межах норм - найважливіші умови попередження різних порушень в обміні речовин. Цьому ж сприяють нормальні зоогігієнічні умови утримання тварин і щоденний активний моціон. Біохімічні дослідження крові, сечі і молока достатньо повно характеризують стан обміну речовин в організмі.
При порушенні вуглеводного обміну в крові зменшується кількість глюкози і глікогену. Ознаки порушення жирового обміну -збільшення в крові кетонових тіл (ацетон, ацетооцтова кислоти), зміна вмісту ліпідів і холестерину. Накопичення кетонових тіл веде до порушення кислотно-лужної рівноваги, зменшенню резервної лужності. А вітамінну забезпеченість годівлі контролюють за кількістю каротину і вітаміну А в сироватці крові і молоці. Кількість в крові формених елементів, резервна лужність, реакція крові і сечі дають уявлення про здоров'я і обмін речовин у тварин.
У великої рогатої худоби температура тіла в нормі 39°С (коливання 37,5-39,5°С). Пульс відображає роботу серця і стан судинної системи. Частота пульсу в нормі - 65-75 ударів за хвилину. Частота дихання указує па інтенсивність обміну речовин. У корів середньої продуктивності кількість дихальних рухів - 15-20 у хвилину, у корів високої продуктивності - до 30.
Контрольні запитання
1. Що слід розуміти під нормою годівлі тварин?
2. Яка годівля називається нормованою і з якою метою вош застосовується?
3. За якими показниками нормують годівлю великої рогато' худоби, овець і коней?
4. Чим відрізняється нормування годівлі свиней і птиці від
великої рогатої худоби і з чим це пов'язано?
5. Які є методи контролю повноцінності годівлі тварин?