Принципи складання раціонів для різних видів і статево-вікових груп тварин

Для складання раціону необхідно знати:

• норму годівлі;

• поживність кормів;

• наявність кормів у господарстві;

• які корми, і в якій кількості можна згодовувати даним тваринам (структура раціону, орієнтовані добові даванки).

Тип годівлі залежить від виду основного корму у раціоні (силосний, сінажний, напівконцентратний та інші). Годівля, яка має певні якісні та кількісні особливості, тобто характеризується систематичним використанням окремих кормів, називається типовою. Кожному типу годівлі відповідає певна структура раціону, яка показує співвідношення окремих груп або видів кормів у ньому енергетичною цінністю і виражена у відсотках.

Організація нормованої годівлі, крім визначення норм годівлі та складання раціонів, передбачає підготовку кормів до згодовування, послідовність згодовування, кратність і спосіб годівлі. Для нормованої годівлі необхідно, щоб тварини були розділені на однорідні за віком, фізіологічним станом і продуктивністю групи. Для кожної з цих груп складають раціон, збалансований відповідно до їх середніх потреб. Корми роздають відповідно до розпорядку дня, вустановлені години.

Неповноцінна годівля приводить до зниження продуктивності, прохолосту маток і збільшення тривалості міжотельних періодів, підвищеної витрати кормів на одиницю продукції. Найменше поживних речовин тварина потребує тоді, коли перебуває в стані спокою, не виробляє продукції і не виконує відповідної роботи. Годівля, яка підтримує життя тварин, забезпечує роботу внутрішніх органів і виділення певної кількості тепла для підтримання нормальної температури тіла, називається підтримуючою.

Поділ потреб організму тварини на підтримуючу і продуктивну частину умовний, тому що функції життєдіяльності тварин і вироб-

ництво продукції взаємопов'язані. Кількість поживних речовин, пот­рібних тварині, визначають у иауково-господарських та балансових дослідах.

Важливою речовиною, що бере участь у фізіологічних процесах організму є вода. Велика рогата худоба споживає в середньому у розрахунку на 1 кг сухої речовини корму 2-5 кг води, свині - 2-4, коні і вівці - 2-3 кг залежно від температури води та навколишнього середовища. Потреба тварин у поживних речовинах і воді залежить від живої маси, продуктивності, фізіологічного стану, м'язової діяльності, видових і породних особливостей, вгодованості, температури середовища та інших факторів.

Репродуктивні особливості сільськогосподарських тварин, що є основою збільшення їх поголів'я, залежать від умов живлення. Формування статевих клітин, запліднення, розвиток ембріона і статеві функції дорослих тварин значною мірою визначаються рівнем і якістю годівлі. Недостатня за рівнем загальної (енергетичної) поживності годівля послаблює життєві та відтворювальні функції тваринного організму. У самок припиняються овуляції, у самців втрачається статеве збудження, відбувається дегенерація статевих клітин і атрофія сім'яників. Недостатня годівля вагітних тварин подовжує період вагітності, призводить до народження слабкого приплоду. Шкідливою є і надмірна годівля, яка призводить до ожиріння, зниження відтворю-вальної здатності та молочності самок.

Потребу тварин, що ростуть, у поживних речовинах, слід розглядати, виходячи з мети, яку ставлять при їх вирощуванні (для ремонту стада чи на м'ясо). Потреба лактуючих тварин у поживних речовинах залежить від їх живої маси, продуктивності і складу молока, а у тварин на відгодівлі вона значною мірою залежить від віку і інтенсивності їх росту.