Особливості годівлі жуйних тварин пов'язані з особливостями будови Та функціонуванням травлення. Цей вид тварин пристосований до поїдання і перетравлення значних кількостей об'ємистих кормів. Завдяки мікроорганізмам, перетравність сухої речовини раціону у передшлунках складає 60-70%. У цих відділах травного каналу відбувається синтез за рахунок мікроорганізмів амінокислот та мікробного білка, водорозчинних вітамінів та вітаміну К. Тому у
раціонах великої рогатої худоби не контролюють якісний склад протеїну (за амінокислотами), рівні забезпечення водорозчинними вітамінами. Слід зазначити, що активність мікрофлори передшлунку у значній мірі залежить від кількості азотистих речовин (особливо з високою розчинністю), а також цукрів і крохмалю, що надходять з раціоном. Кількість легкорозчинних азотистих речовин (амідів) повинні становити третину від загальної кількості протеїну. Співвідношення між цукром і протеїном у раціонах великої рогатої худоби має бути близьким до 1, а між крохмалем і цукром - 1,2-1,5:1. Особливості травлення у жуйних вимагають ретельного контролю за вмістом у раціоні цукрів та крохмалю. Ці показники не нормують у моногасгричних тварин. Тварини з однокамерним шлунком потребують більш вимогливого відношення до повноцінності їх годівлі. Вони добре споживають більшість поживних речовин кормів як рослинного, так і тваринного походження, але на відміну від жуйних, особливо чутливі до нестачі у раціонах незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, цистину, триптофану та ін.), вітамінів групи В, оскільки названі речовини у їх організмі не синтезуються і повинні надходити з кормами та добавками. Наприклад: свині набагато гірше перетравлюють грубі корми з великим вмістом клітковини, ніж концентровані, соковиті та корми тваринного походження. Тому, для збалансованої годівлі дуже важливо комбінувати різні вади кормів у раціонах свиней та підбирати найбільш фізіологічно і економічно раціональний тип годівлі. Хоча, в цілому, тварини цього виду легко пристосовуються до різноманітного живлення (від рослиноїдного до плодоїдного) і при цьому характеризуються підвищеною здатністю трансформувати корми в м'ясо.
Залежно від зони ведення свинарства розрізняють такі типи годівлі: концентратний (Степ), концентратно-картопляннй (Полісся), концентратно-коренегілідний (Лісостеп). При конценгратному типі годівлі концентрати у структурі раціонів різних статевих груп свиней займають 70-90%; при концентратно-картонляному - концентрати 50-70%; а картопля 20-40%, нри концентратно-коренеплідному -60-80, коренеплоди- 15-30%.