ВКЛАД ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК БДЖІЛЬНИЦТВА

Серед вчених, які відіграли велику роль у розвитку вітчизняного бджільництва, слід відзначити академіка П.І. Ринкове, П.І. Прокопо-вича, О.М. Бутлерова (рис. 4.1).

Вперше вітчизняне бджільництво докладно вивчив і описав член-кореспондент Російської академії наук П.І. Ричков (1712-1777). У праці про утримання бджіл, надрукованій у 1767 році, П.І. Ричков докладно описав вітчизняне бортництво, узагальнив досвід роботи кращих пасічників Росії і виклав особисті спостереження за бджолами. Це була перша оригінальна друкована праця про бджільництво в нашій країні, яка свідчила про те, що бджільництво розвивається у нас самобутнім шляхом.

Основоположником раціонального бджільництва в Росії є П.І. Прокопович (1775-1850). Він перший у світі винайшов рамковий вулик (у 1814 р.) і тим самим поклав початок широкому вивченню життєдіяльності бджіл і керуванню їх діяльністю в інтересах людини. П.І. Прокопович мав велике бджільницьке господарство і на своїх пасіках проводив велику дослідну роботу із штучного розмноження

бджолиних сімей, племінної справи, поліпшення кормової бази для бджіл, боротьби з заразними хворобами бджолиних сімей і деяких інших питань. У 1828 році він вперше в Росії відкрив школу для підготовки пасічників, в якій пройшли курс теоретичного і практичного навчання понад 500 осіб.

П.1. Ричков П.І. Прокопович О.М. Бутлеров

(1712-1777) (1775-1850) (1828-1886)