БУДОВА ТІЛА БДЖОЛИ 4.3Л. Загальна будова бджоли

Бджолина сім'я - цілісна біологічна одиниця, до складу якої входять матка, робочі бджоли. Це жіночі особини. У весняно-літній період тимчасово проживають трутні-еамці, яких виховують сім'?для спарування з матками. Поодинці бджолині особини жиги не можуть. Улітку сім'я складається з однієї матки, 50-70 тис. робочих особин і кількох сотень, іноді тисяч трутнів. На зиму склад сім'ї змінюється. Кількість бджіл зменшується до 15-25 тис, трутнів наприкінці літа во­ни виганяють. Необхідні умови життя бджолина сім'я забезпечує зав­дяки спільній діяльності її членів. Бджоли відбудовують і захищають гніздо, підтримують потрібні, умови мікроклімату, заготовляють і пере­робляють корм, створюють його запаси, виховують нове покоління.

Будова тіла бджоли.Тіло кожної особини бджолиної сім'ї ділиться на три частини - голову, груди і черевце. Опорою тіла служить його зовнішній твердий покрив - кутикула, то нагадує за своїми функціями кістковий скелет хребетних тварин. До зовнішнього покриву прикріплені ніжки, крила, вусики, м'язи і внутрішні органи комахи. Твердий покрив бджоли служить у той же час захистом організму від дії хімічних речовин, різких коливань температури, поштовхів тощо. Зовні тіло покрите волосками, які виконують функції органів дотику і захищають покрив від різних забруднень. Голова, груди, черевце та інші частини тіла сполучені між собою тонкими еластичними перетинками кутикули. Такі зчленування дозволяють комасі легко повертати голову, збільшувати об'єм черевця, вико­нувати різні роботи, пов'язані з рухливістю частин тіла та ін. (рис. 4.2).

 

Голова (рис. 4.3) є твердою міцною коробкою, в якій знаходяться головні нервові вузли (мозок). На поверхні голови і двоє великих складних і троє простих очей, а також пара членистих вусиків. Складні очі складаються з великої кількості фасеток. Вони ' розташовані з боків голови, а прості знаходяться на тімені (у трутня прості очі дещо зміщені на лоб). Кожен вусик складається з основного членика і одного довгого джгутика, що складається у трутня з 12 однакових члеників, а у матки, і бджоли з 11.У головній коробці є потиличний і ротовий отвори (у нижній частині голови). Спереду рот прикривається вузькою хітиновою смужкою (верхи губа), а з боків розташовані верхні щелепи, які в житті робочих бджіл мають виключно важливе значення. Ними бджола розминає віск, будуючії стільники, згризає воскові, споруди, виносить з вулика сміття, розгризає кришку при виході з осередку, розширює вічко, вирівнює нерівності у внутрішній частині вулика тощо. Сильно витяг­нута нижня губа разом з парою нижніх щелеп утворює хоботок. Він призначений для всмоктування рідкої їжі, розкладання корму в осеред­ки з личинками, прийому нектару від бджіл-складальників та ін. Довжина хоботка у бджіл різних порід коливається від 5,7 до 7,2 мм.

Груди і органи руху. У всіх особин бджолиної сім'ї груди скла­даються з чотирьох зрощених між собою члеників (сегментів), кожнім з яких, у свою чергу, підрозділяється на спинне (тергит) і черевне (стернит) півкільце. Перший членик грудей сполучений з головою. До нижньої частини грудей прикріплені три пари ніжок, а до країв спин­ного півкільця - дві пари крил. Передні два крила за розмірами більші за задні. Ніжки і крила приводяться в рух могутніми м'язами, що знаходяться усередині грудей. Ніжки бджоли, окрім пересування по по­верхні, пристосовані і для виконання деяких робіт. Так, в поглибленнях (кошиках) на задніх ніжках бджоли доставляють у вулик грудочки кольорового пилку (обніжжя). Щіточками, що знаходяться на передніх ніжках, вони зчищають пилок з голови. Середніми ніжками бджоли скидають в осередки принесене обніжжя. Передні і задні крила при польоті зчіплюються між собою і діють як одне ціле.

Черевце матки і робочої бджоли ділиться на шість члеників (сегментів), а трутня - на 7. Кожний з цих члеників складається із спинного півкільця (тергит), що охоплює тіло з боку спини і з боків, а нижні півкільця (стернити) - тільки нижню частину черевця. Між собою півкільця сполучені тонкими хітиновими плівками, що дозволяють забезпечити рухливість черевних кілець і значно збільшити черевце при заповненні, наприклад, медового зобу нектаром, при диханні та ін.

У черевці знаходяться органи розмноження і значна частина інших органів - травлення, дихання, кровообігу та ін. На останніх чотирьох черевних півкільцях розташовані залози восковивідної системи. Матки і трутні таких залоз не мають і віск не виділяють. Під останнім члеником черевця бджоли і матки знаходиться жалоносний орган.

Матка в сім'ї бджіл є єдиною повноцінною самкою з добре розвиненими статевими органами. Від неї походиіь весь склад сім'ї: робочі бджоли, трутні і молоді матки. Від продуктивності (яйценоскості) маток залежить і сила бджолиної сім'ї, тобто кількість бджіл у вулику. Чим більше яєць відкладає матка, тим більше в сім'ї буде бджіл-збирачок нектару, а отже, тим більший збір меду. Тому якість матки має надзвичаїто велике значення в житті бджолиної сім'ї. Матка виділяє особливу "маточну речовину", яку злизують робочі бджоли, які оточують її. Запах цієї речовини передається всім особинам бджолиної сім'ї завдяки постійному обміну їжею, який існує між ними. В разі загибелі матки надходження "маточної речовини" припиняється і відсутність матки швидко відчуває вся сім'я. Маїка (рис.4.4) виділяється серед робочих бджіл більшими розмірами тіла і порівняно короткими крилами (у відношенні до довжини тіла). У порівнянні з робочими бджолами хоботок у матки коротший. Вона, як і робочі бджоли, має жало, але використовує його лише в боротьбі з іншими матками.

Рис. 4.4. Особини бджолиної сім'ї:

зліва направо: матка, робоча бджола і трутень

Органи розмноження (яєчники) у бджолиних маток дуже розвинені. Кожний з двох яєчників (рис. 4.5) складається з 150-200 яйцевих трубочок; у них розвиваються яйця. Від яєчників відходять два парних яйцепроводи, які з'єднуються в один непарний яйцепровід; з цим яйцепроводом невеликим сім'япровідним каналом з'єднаний сім'яприймач.

При осіменінні маток сперма трутнів, у якій міститься велика кількість сперма­тозоїдів, потрапляє в сім'яприймач мат­ки, де вона зберігається весь період її життя. Яйця, які відкладає матка, прохо­дять з яєчників спочатку по парних яйцепроводах, а потім по непарному яйцепроводу. Якщо при цьому в дозрілі яйця із сім'яприймача потраплять спер­матозоїди, то яйця будуть запліднені сім'ям трутнів. Якщо ж сперма на них не потрапляє, яйця залишаються неза-плідненими. Отже, матка відкладає яйця запліднені і незанліднені.

Рис. 4.5. Статеві органи матки:

І - яєчники; 2 - парні яйцепроводи; 3 - непарні яйцепроводи; 4 - сім'яприймач; 5 - статева щілина

З незапліднених яєць розвиваються тільки самці-трутні. Таким чином, трутні не мають батька і успадковують тільки властивості матері. Із запліднених яєць розвиваються бджолині матки і робочі бджоли. Вони успадковують властивості і маток, що відкладали яйця, і трутнів, з якими ці матки спаровувались. На організми всіх особин бджолиної сім'ї, які розвиваються, впливають також і робочі бджоли-годувальниці.

Чому ж із цілком однакових запліднених яєць можуть розвиватися і матки, і робочі бджоли? Відповідь на це питання дає сучасна біологічна наука. Відомо, що життя бджіл, як і всіх живих організмів, тісно пов'язане з зовнішнім середовищем, яке їх оточує. І.В. Мічурін, кажучи про формоутворення організмів, відзначає, що все "залежить від умов зовнішнього середовища, цього вічно могутнього фактора в усьому всесвіті, під впливом якого складися всі форми живих організмів на чолі з формою людського виду".

Одним з найсильніших факторів середовиша, що впливають на організм, є їжа. В цьому зв'язку надзвичайно велику роль у формоутворенні молодих організмів в сім'ї відіграють робочі бджоли. Вони вигодовують і впрошують все молоде покоління сім'ї.

Якщо личинку, яка розвивається із заплідненого яйця, до перетворення її в лялечку бджоли годують високоиоживним молочком, що виділяється верхньощелепними залозами, з неї виростає

матка. -Якщо ж личинку після трьох днів її життя бджоли починають годувати медом і приготовленою з пилку пергою, то з неї розвивається робоча бджола.

зліва - ройові запечатані, справа - свищові - незапечатані

Відбудовувати їх бджоли можуть на звичайних бджолиних ко­мірках стільника, в які матка раніше вже відклала запліднені яйця. Такі маточники бджоли відбудовують після раптової загибелі старої матки, щоб вивести взамін неї нову. Маточники із звичайних бджолиних комірок стільника і матки, що вийшли з них, називають свищовшіи. При підготуванні ж бджіл до роїння (під час якого матка вилітає з роєм) яйця для виведення нових маток стара матка відкладає в зазда­легідь відбудовані бджолами маточні мисочки - основи майбутніх ройових маточників. Такі маточники бджоли відбудовують звичайно на ребрах стільника. Матки, що вийшли з них, називаються ройовими.

З відкладеного яйця через три дні вилуплюється личинка, яку як ми вже відзначали, бджоли весь період її життя (до запечатування маточника) годують молочком. Личинка швидко росте, і через 5 1/2 днів (через 8 1/2 днів після того, як було відкладене яйце) бджоли

запечатують маточник пористою кришечкою з суміші воску й перги. В запечатаному маточнику личинка перетворюється в лялечку. А ще через 7 1/2 днів - в дорослу комаху - молоду матку. Таким чином, розвиток матки від яйця до дорослої комахи триває в середньому протягом 16 діб.

Через 3—4 дні молода матка починає вилітати на орієнтувальні обльоти для ознайомлення з місцевістю і розташуванням вулика. На 7—10-й день свого життя вона вилітає для зустрічі з трутнями ("шлюбні вильоти"). Тривалість таких вильотів - близько 20 хвилин. Матка осіменяється не одним, а звичайно 6-7 трутнями і навіть більшою кількістю їх і може вилітати для зустрічі з ними не один раз,

З 10-денного віку бджолині матки починають відкладати яйця (якщо несприятлива погода не затримала спаровування їх з трутнями). Перший час матки відкладають невелику кількість яєць, але потім число їх швидко зростає. У весняно-літній період бджолині матки відкладають в середньому до 1500, а кращі матки до 2000 і більше яєць за добу, а за весь сезон до 150-200 тис. яєць.

Вага яєць, відкладених маткою протягом доби, нерідко переви­щує вагу її тіла. Так багато яєць матки можуть відкладати лише за умови достатнього висококалорійного харчування. Протягом всього періоду відкладання яєць маткою бджоли годують її високопоживною їжею - молочком (яким годують личинок при вирощуванні маток).

Найбільшу цінність матка становить у перші два роки свого життя. Починаючи ж з третього року, кількість відкладуваних нею яєць швидко зменшується. Старі матки в цей час відкладають багато незапліднених яєць, з яких виводяться тільки трутні.

Бджолині матки живуть до п'яти років. Але пасічники намагаюгься не тримати маток старше двох років, навіть вважають за краще замінювати їх щороку. Лише дуже цінних маток, від яких ба­жано одержати численне потомство на плем'я, утримують і більший сірок.