У найбільш діяльний період року, тобто з весни до осені, тривалість життя бджіл невелика. В середньому вона коливається від 35 до 50 днів залежно від умов їх існування. Чим гірші і важчі умови життя бджіл, тим коротший і період їх життя.
Дуже виснажує організм бджіл тривале вигодовування розплоду; виховання розплоду вкорочує життя бджіл більше, ніж будь-яка інша діяльність. Велика кількість бджіл гине під час польоту від всіляких ворогів, раптової різкої зміни погоди та інших причин.
У літній час склад бджолиної сім'ї постійно змінюється. Щоденно одні бджоли вмирають, інші народжуються. При цьому в першу половину літа вмирає бджіл менше, ніж народжується, і сила сім'ї (кількість бджіл у сім'ї) швидко збільшується. В другу половину літа, навпаки, бджіл вимирає більше, ніж народжується молодих, і під осінь сім'я помітно слабшає.
Сезонна мінливість бджіл в сім'ї проявляється не тільки в кількісному співвідношенні їх весною, літом та осінню, а і в їх біологічних особливостях.
Бджола, яка народилася в першій половині літа, найбільш схильна до виділення воску і будування стільників. Тільки у цих бджіл проявляється прагнення до роїння (утворення нових сімей). Роїння -це прояв інстинкту розмноження бджолиних сімей. Відомо, що у багатьох комах інстинкт розмноження пробуджується лише у певних генераціях. Щось подібне спостерігається і у бджіл. Нерідко зазначають, що причинами роїння є зайва кількість в сім'ї бджіл-годувальниць, тіснота і духота у вулику. Такі умови існування сім'ї можна створити штучно (підібравши аналогічні умови погоди, квітучі медоноси в другій половині літа та ін.), але роїтися бджоли не будуть. Не відповідає дійсності і те, що в стан ройків сім'ї переходять, .коли досягнуть найбільшого розвитку. Відомо багато випадків, коли рояться середні і невеликі за силою сім'ї. Все зазначене - це не причини, а лише умови, які сприяють прояву ройового інстинкту. Коли у бджіл почне пробуджуватися інстинкт роїння, матка приступає до відкладання яєць в заздалегідь відбудовані бджолами ройові мисочки. При цьому засіває вона їх не одночасно, а з деякою перервою на протязі кількох днів. Тому матки, які розвиваються з цих яєць, виходять не в один день.
З кожної мисочки, в яку матка відкладала яйце, бджоли відбудовують ройовий маточник. В сім'ї бджіл в цей час настає малодіяльний стан: матка різко зменшує відкладання яєць, бджоли не будують стільники і майже цілком припиняють збирання нектару й пилку..
Як тільки будуть запечатані перші маточники, сім'я готова до роїння. Якщо дозволяє погода, то звичайно вже на другий день виходить рій. За тихої теплої погоди, найчастіше в першу половину дня, бджоли, набравши в зобики меду, з характерним гулом масою виходять з вулика. Матка з'являється біля льотка, коли вийде вже більша частина бджіл, що рояться. Деякий час бджоли кружляють біля вулика, потім, виявивши матку, оточують її і прививаюгься до гілки
дерева або до якого-небудь іншого предмета. З першим роєм ("перваком1') виходить близько половини бджіл сім'ї і стара матка.
Рій, що привився, якщо ного не зніме пасічник, через деякий час полетить і поселиться в новому житлі, яке відшукують бджоли-розвідувачки.
Через кілька днів після виходу першого рою в сім'ї, що відпустила рій, чути "спів маток". Це своєрідне перекликання молодої матки, що вийшла, з тими матками, які ще перебувають у запечатаних маточниках. Незабаром після такого перекликання вийде другий рій ("вторак"), а потім і третій. Але пасічники звичайно не допускають виходу других та інших роїв, бо це дуже ослабляє сім'ю.
Щоб запобігти виходові рою, пасічники нерідко практикують виламування ройових маточників. Але це тільки затягує недіяльний період в сім'ї. Замість знищених маточників бджоли закладають нові. Для того, щоб запобігти роїнню, потрібні інші заходи, про які ми скажемо далі.
Підготування бджіл до роїння нерідко припиняє поява в природі бурхливого взятку. Бджоли, захоплені нагромадженням меду, самі знищують відбудовані ними маточники.
Роїння спостерігається звичайно в кінці весни і в першій половині літа. В другій половині літа в більшості районів настає період головного медозбору, коли зацвітають найсильніші медоносні рослини і бджоли запасають основну кількість меду.
З відцвітанням медоносних рослин поступово затихає й життя в бджолиній сім'ї. З настанням осені бджоли майже не вилітають з вуликів; лише в окремі найтепліші дні вони роблять очищувальні обльоти. Матки спочатку зменшують, а потім і зовсім припиняють відкладання яєць.
Надалі, коли температура повітря значно знизиться, бджоли збираються в зимовий клуб. У цей період затрата енергії у бджіл невелика і тому тривалість їх життя збільшується до 7-8 місяців і більше (з осені до весни наступного року).
Гніздо бджіл. Бджоли живуть у своєрідному житлі - гнізді, яке складається з воскових спільників. У центрі гнізда звичайно розміщуються стільники з яйцями, личинками та лялечками, а з боків -стільники з медом і пергою. Кожний стільник складається з загального середостіння, з обох сторін якого майже горизонтально рядами розташовані шестигранні комірки (відкриті частини їх трохи підняті вгору).
****
Більшість комірок в стільниках призначена для виведення в них робочих бджіл. Ширина таких комірок в середньому становить 5,37-5,42 мм, а глибина 11-12 мм. Деяку кількість комірок, переважно в нижній частині стільника і у верхніх його кутах, бджоли відбудовують діаметром 6,95 мм. Ці комірки призначені для виведення трутнів. Між бджолиними і трутневими комірками, а також біля бокових і верхніх планок рамок є неправильно відбудовані, сплюснуті або витягнуті в одну сторону перехідні комірки. Зустрічаються іноді і великі окремі комірки-мисочки, основи майбутніх маточників.
У стільниках бджоли зберігають корм: у бджолиних комірках -свіжопринесений нектар, мед і пергу, а в трутневих і перехідних комірках - тільки нектар та мед.
Комірки розташовані в стільнику так, що кожна грань є стінкою сусідньої комірки, а її денце є частиною денець трьох комірок протилежної сторони стільника. При такій будові стільника бджоли відбудовують на певній площині максимальну кількість комірок з найменшою витратою воску.
Товщина стільника звичайно 25 мм, а іноді й більше (медові стільники). Віддаль між стільниками - 12 мм, а між медовими вона може бути зменшена до 5 мм. Свіжовідбудовані стільники білого кольору, надалі вони поступово темніють. Після виведення в комірках молодих бджіл, в них залишаються кокони личинок, щільно приклеєні до стінок, тому об'єм комірок після виведення кожного покоління зменшується.
Контрольні запитання
І.Які розрізняють способи розмноження бджіл?
2. Як проходить розвиток життя бджід протягом року?
3.3 чого складається гніздо бджіл?