1.5.1.Утримання бджолиних сімей
Підготовку бджолиних сімей до зимівлі розпочинають з оцінювання їхнього стану і створення оптимальних умов для осіннього нарощування молодих бджіл. Цю роботу проводять після закінчення медозбору доглядом сімей, де визначають їх силу і якість матки, кількість розплоду та корму, придатність стільників до зимівлі, У гніздах залишають світло-коричневі або коричневі стільники, а світлі
стільники з пергою переносять до стільникосховища, темно-коричневі - вибраковують. Формують гнізда таким чином, щоб бджоли щільно обсідали усі рамки. У середньому для успішної зимівлі бджіл на рамку має припадати 2,2-2,5 кг вуглеводного корму. В разі його нестачі бджіл підгодовують цукровим сиропом (співвідношення 1 частина води: 1,5 л цукру). Щодня сім'ям, залежно від їх сили, дають 1-2 я сиропу. Не допускають зимівлю бджіл на палевому меді, оскільки він швидко кристалізується. Поповнення запасів корму необхідно завершити до середини вересня. За остаточного формування гнізд на зиму повні медові рамки ставлять з країв гнізда, а з меншою кількістю корму - в центрі.
Щоб забезпечити успішну зимівлю слабких сімей, їх гнізда розміщують через глуху перегородку поряд з сильними або ставлять по дві у вулику. Гнізда сімей утеплюють зверху та з боків. Зимівлю бджіл проводять як надворі, так і в зимівниках. Під час зимівлі догляд за бджолами полягає в періодичному прослуховуванні апіскоиом сімей, чищенні простору біля льотка від иідмору. Спокійний, рівномірний гул бджіл свідчить про те, що зимівля відбувається нормально. Навпаки, коли він має перепади або досить тихий, то існує відхилення в стані сімей (зниження чи підвищення вологості повітря, ураження нозематозом або падевим токсикозом, кристалізація або закисання корму, загибель матки тощо). Таким сім'ям у разі потреби надають допомогу.
Наприкінці лютого готують точок до винесення вуликів, а виставляють їх у березні за температури повітря 10°С. Після винесення вуликів із приміщення льотки відкривають і стежать за ходом обльоту, щоб виявити сім'ї, які треба оглянути в першу чергу (рис. 12.2). Сім'ї, де відбувається масовий виліт бджіл, мають задовільний стан.
З підвищенням температури до 14-15°С і більше на пасіці сім'ї оглядають, визначають їх стан і обсяг робіт, які потрібно виконати. У першій половині весняного періоду кормова база часто не задовольняє потреби сімей у вуглеводних і білкових кормах, чому бджіл підгодовують штучними замінниками. Крім того, для посилення розвитку сімей використовують біостимулятори.
Для зменшення енергетичних та фізіологічних витрат сім'ї на підтримання мікроклімату об'єм гнізда скорочують так, щоб у вуликах залишилася та кількість рамок, які обсідають бджоли. У багатокорпусних вуликах для цього достатньо вилучити нижній корпус. Коли у гніздах на передостанній рамці з'явиться розплід, сім'ї розширюють. Раннє розширення охолоджує гніздо, затримує розвиток
сімей, проте запізнюватися з ним не можна: матка скорочує відкладання яєць, розвиток уповільнюється і у бджіл може виникнути ройовий стан.
На час настання медозбору, в разі потреби, гнізда сімей забезпечують додатковими стільниками або ставлять у розріз кормової частини багатокорпусних вуликів корпуси. Після закінчення медозбору, як тільки бджоли запечатають ''/з—!/3 частини корму, відкачують мед. У безмедозбірний період, що настає зазвичай після завершення медозбору, під час відкачування меду може статися напад бджіл. Тому цю роботу краще проводити в ті години або дні, коли бджоли активно не літають.
4.5.2. Утримання бджолиних сімен з двома матками
Двоматочне утримання бджолиних сімей протягом всього активного сезону дає змогу в два рази збільшити вихід товарного меду від сім'ї, утримувати сильні бджолині сім'ї, здатні повністю використовувати наявний у природі медозбір, забезпечити насичене запилення бджолами ентомофільних культур. .
Від такого утримання сімей, як показали наукові дослідження і практика, одержують кращі результати, ніж від простого з'єднання двох сімей перед самим медозбором.
Принцип формування двоматочних сімей полягає у тому, що в основну сім'ю підсаджують додаткову матку, ізолюючи її від першої роздільною решіткою, яка попереджує безпосередній контакт двох маток, не перешкоджаючи прямому контакту бджіл обох розділених частин сім'ї. При двоматочному утриманні бджолиних сімей бджоли з розплідного гнізда однієї матки під час активного сезону мають доступ в розплідну частину гнізда другої, яка знаходиться за роздільною решіткою.
Зручнішими для двоматочного утримання бджолиних сімей є двокорпусні та багатокорпусні вулики. У вуликах-лежаках теж можна застосовувати двоматочне утримання, але їх розміри недостатні для великої сім'ї, що нароститься від двох, маток. Щоб було достатньо місця для розплідної частини гнізда і складання меду, на лежаки треба ставити магазинні надставки або другі корпуси. В зв'язку з цим їх зручніше використовувати на стаціонарних пасіках або за умови механізованого навантаження бджіл під час кочівель.
Для двоматочного утримання весною відбирають сильні сім'ї. При формуванні їх на матках, що зимували, сім'ю, яка займає повністю
****
корпус двокорпусного вулика або два корпуси багатокорпусного, перегороджують роздільним сітчастим дном (дерев'яною обв'язкою) за розміром корпуса, затягненим тканою сіткою з комірками 2x2 або З.хЗ мм. У нижньому корпусі залишають дві третини бджіл з старою маткою і більшу частину відкритого розплоду, у верхньому - одну третину і стільники з запечатаним розплодом. Відповідно до сили обох частин між ними перерозподіляють кормові рамки. Верхній корпус ставлять на сітчасте дно льотком в протилежний бік від льотка нижнього корпуса. Через 6 год у верхній корпус переносять нуклеус із запасною зимувалою маткою, застосовуючи прийоми, що запобігають загибелі підсадженої матки. У верхню частину сім'ї можна підсаджувати і запасних маток без бджіл, але тоді бджіл між обома частинами двоматочної сім'ї розподіляють порівну.
При відсутності зимувалих запасних маток їх виводять ранньою весною на своїй пасіці. У такому разі двоматочні сім'ї формують через десять днів після того, як у сім'ї-виховательці будуть закладені маточники. Для цього сильні сім'ї розділяють сітчастим дном на дві рівні частини. У нижньому корпусі, де стара матка, залишають стільники з відкритим" розплодом, у верхній переносять рамки із запечатаним розплодом, перерозподіляють кормові рамки і при потребі доповнюють корпуси стільниками. Верхній корпус ставлять на роздільне сітчасте дно льотком в протилежний бік від льотка нижнього корпуса. Через 5-6 год у верхній корпус підставляють зрілі маточники, а ще через 2-3 дні перевіряють прийом та вихід маток.
Остаточно сформованою двоматочна бджолина сім'я вважається після заміни сітчастого дна роздільною решіткою.
Заміну проводять через три тижні після підсадження матки у верхній корпус. За цей час через сітчасте дно бджоли обох частин сім'ї набувають однакового запаху і не ворогують при прямому контакті через роздільну решітку. Роздільну решітку спочатку закривають тонким папером, бджоли поступово його розгризають і з'єднуються.
У подальшому двоматочні сім'ї' доглядають як звичайні: забезпечують кормом, своєчасно розширюють гнізда стільниками та вощиною, підставляють нові корпуси для меду та ін.