.
Система органів сечовиділення складається з парних органів -нирок і сечоводів і непарних - сечового міхура, сечовипускного каналу (сечівника), який у самців переходить у сечостатевий канал, а в самок - у сечостатеве переддвер'я.
Через органи сечовиділення разом з сечею з організму тварини виводяться непотрібні й шкідливі для нього речовини, насамперед продукти азотистого обміну, зайва вода і солі. Завдяки цьому підтримується сталість складу крові, її кислотно-лужна рівновага і осмотичний тиск.
Нирки - парні паренхіматозні органи буро-червоного кольору, розміщені в черевній порожнині під поперековими хребцями. Сіромою нирок є сполучнотканинна і жирова капсула, а паренхімою -залозистий епітелій, з якого побудовані нефрони - основні структурні і функціональні одиниці нирок.
За типом будови розрізняють нирки: борознисті багатососочкові (у великої рогатої худоби), гладкі багатососочкові (у свиней) і гладкі однососочкові (у коней, овець). Множинні нирки мають водяні тварини і білі ведмеді. Такі нирки складаються з окремих часточок, ніби самостійних маленьких нирок. Сеча утворюється в нефронах -структурних і функціональних одиницях паренхіми нирок (рис. 1.16).
Кожний нефрон складається з ниркової капсули Шумлянського-Боумена, в порожнині якої міститься судинний клубочок, і звивистого ниркового канальця. Ниркова капсула Шумлянського-Боумена - це сліпий початок звивистого ниркового канальця, міхурець бакало-подібної форми з подвійними стінками, які побудовані з одного шару плоских епітеліальних клітин. У порожнині ниркової капсули Шумлянського-Боумена за рахунок фільтрації плазми крові крізь стінку капілярів судинного клубочка утворюється первинна сеча. З неї вона надходить у звивистий нирковий канадець, де утворюється вторинна сеча.
Ниркова миска - це розширений початок сечоводу, що лежить у воротах нирки. Слизова оболонка миски вистелена багатошаровим перехідним епітелієм.
Рис. 1.16. Нирка:
а - корови; б - свині; в - коня; 1 - ниркова піраміда; 2 - ниркова часточка;
З - сечовидільна зона; 4 - погранична зона; 5 - чашечка; б - вивідна зона;
7 - нирковий сосочок; 8 - канадець; 9 - сечовід; 10 - ниркова миска;
11 - кінцеві ходи; 12 - ворота нирки
Сечоводи - парні трубчасті протоки, що відводять сечу з ниркової миски до сечового міхура. Стінка сечоводу складається із слизової м'язової і серозної оболонок. Сечоводи впадають у дорсальну стінку сечового міхура, слизова оболонка якого утворює ніби клапан, який перешкоджає виходу сечі з сечового міхура назад у сечовід.
Сечовий міхур - мішок грушоподібної форми, де тимчасово нагромаджується сеча перед її виведенням з організму. Сгінка ного також складається з трьох оболонок. Внутрішня оболонка - слизова -вистелена багатошаровим перехідним епітелієм і утворює численні складки, які розгладжуються при наповненні сечового міхура сечею. Пучки м'язових волокон м'язової оболонки розміщуються в різних напрямках і при скороченні сприяють виведенню сечі зміхура. Зовні міхур вкритий серозною оболонкою. У міхурі розрізняють верхівку, тіло й шпику. У шийці міхура кругові м'язові пучки утворюють сфінктер, при розслабленні якого сеча виходить у сечовипускальний канал. Порожнії! сечовий міхур знаходиться в тазовій порожнині. Коли він наповнений сечею, то опускається в черевну порожнину.
Сечовипускальний канал починається від шийки сечового міхура. У самок відкривається на нижній стінці сечостатевого переддвер'я, а в самців, після впадання в нього сім'япроводів і протоків придаткових статевих залоз, він називається сечостатевим каналом, який відкривається назовні.