Значення лук оцінюється не тільки розміром площ, зайнятих ними, але й видовим складом рослин. Для тваринництва і бджільництва найбільш цінні луки, на яких росте багато конюшини (рожевої, білої), жовтої люцерни, лядвенцю рогатого та деяких інших бобових рослин (рис. 4.25).
Але нерідко ще зустрічаються луки дуже запущені, засмічені малоцінними рослинами, із зрідженим травостоєм. Такі луки для тваринництва і бджільництва великого значення не мають.
Там, де за луками немає належного догляду, розвивається дернина, яка поступово погіршує умови росту рослин. У результаті із травостою лук починають випадати в першу чергу найбільш цінні бобові рослини, для росту яких потрібні кращі умови.
Дослідні установи розробили способи поверхневого поліпшення лук: очищення лук від купин, кущів, бур'янів та нанесеного водою
сміття, удобрення лук, підсіви рожевої й білої конюшини та ін. Ці способи поліпшення лук значно підвищують урожайність і нектаро-нродуктивність лук.
На півдні багато цінних медоносів росте в степових луках. Сталий пізній взяток дають медоноси плавнів - кермек, айстра плавнева, плакун, м'ята, чистець та ін.
Для бджільництва дуже цінні багаті на різну рослинність гірські луки, а також своєрідні луки сибірської тайги з трав'яним покривом, нерідко вищим за зріст людини.