Утворення сечі в нирках.Це складний трифазний процес, який регулюється нервово-гуморально.
Перша фаза сечоутворення - фільтраційна - відбувається в капсулах Шумлянського-Боумена нефронів нирок. При цьому з плазми крізь стінку кровоносних капілярів судинного клубочка під впливом високого тиску відфільтровуються вода й розчинені в ній солі та органічні речовини (амінокислоти, глюкоза, вітаміни тощо), крім білків. Внаслідок процесу фільтрації у порожнині ниркової капсули утворюється первинна сеча, яка за складом подібна до плазми крові.
З порожнини ниркової капсули первинна сеча перемішується в систему звивистих ниркових канальців. де здійснюється друга і третя фази сечоутворення.
Друга фаза - реабсорбційна, або фаза зворотного всмоктування, третя - фаза канальцевої секреції.
У реабсорбційну фазу первинна сеча, протікаючи по звивистих ниркових канальцях, віддає назад у кров воду й розчинені в ній мінеральні та органічні речовини, потрібні для організму. В сечі залишаються сечовина, сечова кислота, креатинін, сульфати та інші шкідливі речовини. Із 70 л первинної залишається лише 1 л кінцевої сечі. Крім того, внаслідок канальцевої секреції в сечу виділяються
деякі речовини (ренін, простагландини тощо). У результаті вибіркової реабсорбції та канальцевої секреції у звивистих ниркових канальцях утворюється кінцева сеча, яка потім по відвідних канальцях надходить у ниркову миску, а з неї по сечовідвідних органах виводиться назовні.
Процеси сечоутворення і сечовиділення регулюються нервовою системою і гормонами залоз внутрішньої секреції. Анти діуретин ний гормон гіпофіза сприяє всмоктуванню води у звивисті ниркові канальці. Гормон надниркової залози альдостерон, навпаки, сприяє зворотному всмоктуванню, адреналін - зменшує або збільшує утворення сечі залежно від того, які судини він звужує - нриносні чи виносні. Гормон щитовидної залози тироксин збільшує утворення сечі.
Сеча в нирках утворюється безперервно, а сечовиділення відбувається періодично й рефлекторно. При наповненні міхура сечею подразнюються нервові закінчення його стінки. Виникає нервовий імпульс, який передається нервами в крижову частину спинного мозку, де міститься центр сечовиділення, а звідти - у центр сечовиділення головного мозку. З центра імпульси нервами надходять до м'язів сечового міхура. При цьому вони скорочуються, а сфінктер шийки міхура розслаблюється, і сеча через сечовипускний канал виводиться назовні.
Склад і кількість сечі. Кількість сечі, яку тварини виділяють за добу, залежить від багатьох факторів: споживання рідини, складу раціону, температури навколишнього середовища, фізичного навантаження, пори року. Сеча тварин складається з води (близько 96%) і сухих речовин (до 4%). За добу здорова тварина кожного виду виділяє в середньому таку кількість сечі: кінь - 3, корова - 5,свиня - 2—6, вівця і коза - 0,5-2, собака - 0,4-1,5, кріль - 0,05-0,2 л. Тільки свіжовиділена з організму тварини сеча - чиста, прозора і без осаду рідина з різким запахом.
Питома маса сечі у коней становить 1,04 у корови - 1,038, у свиней - 1,02 і змінюється залежно від кількості сечі.
Колір сечі жовтуватий з різними відтінками, що в нормі зумовлюється вмістом у ній пігментів: жовтого уробіліну й жовто-коричневого урохрому.
Разом з сечею з організму тварини виводяться кінцеві продукти обміну речовин, надлишок води і мінеральних солей. В результаті роботи нирок в організмі підтримується сталість внутрішнього середовища, що зветься гомеостазом.