Клітинна будова тваринного організму

Тіло тварин складається з великої кількості клітин (до кількох трильйонів)^ які утворюють його тканини й органи. Клітина здатна самооновлюватись, саморегулюватись і самовідтворюватись. .

Розміри клітин коливаються від 10 до 150 мкм (мкм - мікро­метр), тому їх вивчають під світловим або електронним мікроскопами. Клітина складається з цитоплазми і ядра. Ззовні вона оточена мембраною (оболонкою).

У цитоплазмі розміщені постійні структурні елементи кліти­ни .- органели (мітохондрії, ендоплаз­матична сітка, пластинчастий комп­лекс (Гольджі), клітинний центр (центросома), рибосоми, лізосоми, а також її непостійні складники -включення (трофічні, пігментні, сек­реторні, екскреторні).

Ядро складається з оболонки ядерного соку (каріоплазми), ядерця і хроматину, з якого під час поділу клітини утворюються хромосоми (окремі їх ділянки називають генами). Ядро служить для збережен­ня й передачі спадкової інформації, а також бере участь у поділі клітин (рис. 1.1).

Рис 1.1. Будова тваринної клітини:

1 - піноцитозний міхурець; 2 - клітинна мембрана; 3 - гіалоплазма;

4 - рибосоми; 5 - ядерна оболонка; 6 - ядро з ядерцями і ядерним соком;

7 -- ендоплазматична сітка (гладка і гранулярна); 8 - центросома;

9 -- пластинчастий комплекс (комплекс Гольджі); 10 - лізосома;

11 - мітохондрія

Клітина складається з неорганічних і органічних речовин, які побудовані з більш як 60 хімічних елементів. Але на 99,9% клітини складаються із 12-ти елементів: азоту, водню, вуглецю, заліза, калію, кальцію, кисню, магнію, натрію, сірки, фосфору, хлору.

Неорганічні речовини - вода і мінеральні солі. Частка води становить в середньому 65% від маси тіла тварин, із неорганічних речовин побудовані більш складні органічні сполуки — білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кислоти, АТФ тощо.

Білки - складні азотовмісні сполуки, які побудовані з 20 амінокислот. В організмі вони використовуються для побудови клітин, утворення білків тваринної продукції, синтезу ферментів тощо.

Вуглеводи та жири є джерелом енергії", а також служать для побудови тіла.

Нуклеїнові кислоти (РНК і ДНК) служать для синтезу білків, збереження і передачі спадкової інформації від батьків потомству. АТФ (аденозинтрифосфорна кислота) містить певний запас енергії, яку клітини використовують для своєї життєдіяльності.

Головною й найхарактернішою ознакою всього живого на Землі є обмін речовин і енергії (метаболізм), який складається з двох нерозривних взаємозумовлених процесів: асиміляції і дисиміляції.

Асиміляція - це засвоєння речовин із зовнішнього середовища та використання їх організмом як будівельного й енергетичного матеріалу.

Дисиміляція - це розпад складних речовин до простіших із виділенням енергії. Ці два процеси в живому організмі здійснюються паралельно.