У період між весняною ревізією пасік і головним медозбором перед пасічником стоїть ряд завдань. Він повинен забезпечити своєчасне розширення кубел, не допустити переходу бджолиних сімей в ройовий стан, сформувати нові сім'ї, своєчасно і правильно розмістити пасіки для медозбору і запилення сільськогосподарських культур.
Успішно використовувати медозбір можуть лише сильні бджолині сім'ї. Тому пасічник повинен прагнути до того, щоб у кожній бджолиній сім'ї до часу головного медозбору було якомога більше бджіл - складальників нектару.
Підготовка бджолиних сімей до медозбору в кожній зоні має свої особливості. Проте в будь-яких умовах важливо, щоб в період нарощування бджіл у кублах сімей була достатня кількість корму, високопродуктивні матки, а в місцях розміщення пасік - хоч би невеликий медозбір.
Належні умови для весняного розвитку бджолиних сімей створюються в дво-, чотирикорпусних вуликах на рамку розміром 435x230 мм. У них бджоли з меншими витратами енергії підгримують необхідну температуру, швидше і краще відбудовують стільники.
При встановленні цілих корпусів завжди досить осередків для розвитку матками високої яиценоскості. У результаті до часу головного медозбору сім'ї в таких вуликах сильніші і збирають більше меду, ніж у вуликах інших типів.
Бджолині сім'ї, залишені з весни в двох корпусах на зменшену рамку, приблизно через три тижні після весняної ревізії помітно посилюються. При цьому верхні корпуси будуть повністю зайняті бджолами. Якщо встановилася тепла погода, а тим більше почався медозбір, необхідно в таких сім'ях поміняти корпуси місцями: нижній, вільний від розплоду, поставити на верхній, в якому знаходиться основна маса бджіл, розплід і матка, а верхній опустити на дно.
На кубла сімей, що займають по одному корпусу (при щільному обсиджуванні бджолами всіх стільників), ставлять зверху другі корпуси, укомплектовані рамками з хорошими стільниками і деякою кількістю меду і перги. У корпуси можна поставити також по 2-3 рамки з вощиною.
Коли бджоли повністю освоять другий корпус (тобто стільники в ньому будуть заповнені розплодом і наприском нектару), корпуси міняють місцями так, щоб корпус з маткою опинився внизу. Надалі у
ііру зростання бджолиних сімей ставлять нові корпуси або магазинні іадставки з готовими стільниками і вощиною.
Щоб матка не відкладала яйця в стільники всіх корпусів, іастосовують розділові грати. Грати перешкоджають переходу матки у іерхні корпуси.
Високі виробничі показники одержують при використанні дво-шрпусних десятирамкових вуликів на рамку розміром 435x300 мм з надставками. У зиму в них залишають бджолині сім'ї на 10 рамках, і весною після виставки із зимівника кубла в таких вуликах не скорочують. При вмісті бджіл в десятирамкових вуликах зменшуються витрати праці бджолярів: виключаються операції по скороченню кубел восени і розширенню їх весною. Другі корпуси ставлять одним з вказаних способів.
На однокорпусні дванадцятирамочні вулики після заповнення кубел стільниками і освоєння їх бджолами ставлять магазинні надставки. Надалі у міру посилення бджолиних сімей кількість надставок збільшують.
Від найбільш сильних сімей: слід своєчасно відбирати частину бджіл і розплоду для формування відводків. Щоб матки не переходили в магазинні надставки і не відкладали там яйця, корпуси відокремлюють від надставок решітками. Якщо розділових решіток на пасіці немає, використовують надставки з потовщеними стільниками з подовженими осередками, в які матки звичайно яйця не відкладають.
Спосіб підготовки бджолиних сімей до медозбору у вуликах на 16 і 20 рамок (вулики-лежаки) полягає також у своєчасному розширенні кубел рамками із стільниками і вощиною. При цьому доросліший розплід відсовують убік, а рамки, призначені для відкладання яєць маткою, поміщають ближче до льотка. Розширювати кубла у вуликах-лежаках рекомендується за один-два прийоми, що сприяє значному зниженню витрат праці по догляду за бджолами.
Знов створені невеликі сім'ї бджіл дозволяють накопичити до головного медозбору додаткову кількість робочих бджіл. Суть цього прийому полягає в тому, що ранньою весною організують необхідну кількість сімей, в яких молоді матки (матки-помічниці) відкладають яйця, призначені для вирощування бджіл, а після медозбору ці сім'ї використовують з урахуванням потреби в них пасіки. Чим раніше і сильніше будуть створені відведення, тим більше вони виростять бджіл до медозбору.
Використання відводків сприяє значному збільшенню виробництва товарного меду і одночасно дозволяє маги необхідну кількість нових бджолиних сімей для подальшого розширення бджолофєрм.