З квітня по липень - найкраща пора року для збирання бджолами квіткового пилку - цінного продукту рослин, природного концентрату, в якому містяться вітаміни, ензими, рослинні гормони, мікроелементи, білкові речовини, незамінні амінокислоти, прості й складні цукри, жири тощо.
Квітковий пилок необхідний для бджіл як білково-жировий корм, джерело вітамінів та мінеральних солей. Без нього вони не можуть нормально розвиватися, давати товарну продукцію (мед, віск) і ефективно запилювати ентомофільні рослини. Значна кількість квіткового пилку потрібна сім'ям, які використовуються на запиленні культур закритого ґрунту та виведенні маток.
Для збирання пилку використовують пилковловлювачі різних конструкцій. Вони можуть бути навісними або вмонтованими всередину вулика. Основними деталями їх є пилкозбиральна решітка і приймач для обніжжя. Особливу увагу звертають на отвори решіток, які повинні бути шліфованими, з гладенькими краями і діаметром 4,9-5 мм. Зручні для робочих бджіл решітки, які з внутрішнього боку обладнані поличками.
Перед початком збирання квіткового пилку пасічники готують для цього відповідні сім'ї, які повинні мати силу 8-9 вуличок, плідну матку, не менше 4-5 кг корму, різновіковий розплід та 1-2 рамки перги. Сім'ї повинні бути здоровими і утримуватися в чистих продезінфікованих вуликах. Якщо деякі з них погано збирають пилок, пилковловлювачі навішують на вулики інших бджолиних сімей. Доглядають ці сім'ї, як і всі інші.
Квітковий пилок належить до продуктів, що швидко псуються. Якщо його своєчасно не просушити або не законсервувати, він швидко пошкоджується мікроорганізмами, міллю комірною зерновою, шкіроїдом, хрущаком борошняним та іншими комахами і стає непридатним для використання. Тому необхідно стежити за своєчасним збиранням і переробкою квіткового пилку.
Пилок на пасіці просушують у будь-якому чистому приміщенні з протягом. Якщо 'такого приміщення немає, то використовують ізолятори, виготовлені з дерев'яних рейок і обтягнені марлею. В усіх випадках сушіння пилку слід запобігати потраплянню на нього сонячних променів та комах. Сушити пилок можна в сушильних шафах різної конструкції при температурі, не вищій 40°С±1°. Незалежно від способів сушіння вологість пилку повинна бути не вище 10 %.
Після сушіння і консервування квітковий пилок герметично упаковують у чисту тару для харчових продуктів. Фасують його масою від 50 г до 50 кг. Зберігають при плюсових температурах, запобігають проморожуванню. Пилок не можна збирати, якщо цвітуть отруйні рослини. Уникають сушіння або консервування пилку, який потрапив під дощ. Під час обробки отрутохімікатами сільськогосподарських культур, розміщених в радіусі 5 км від пасіки, квітковий пилок збирають і переробляють через 10 днів після їх застосування.