Цукор у вигляді сиропу різної концентрації згодовують бджолам у багатьох випадках: для збільшення розплоду в сім'ях весною та восени, коли в природі немає нектару; для поповнення запасів корму при нестачі їх у вуликах; для заміни частини недоброякісного меду з метою поліпшення зимівлі бджіл. Та чи доцільно це? Бджоли, як відомо, охоче їдять сироп весною тільки тоді, коли у вулики не надходить нектар; запаси меду для повноцінного розвитку сімей недостатні.
Враховуючи велику різницю між закупівельною ціною на мед і реалізаиійною ціною цукру, дехто уже підраховує, які великі прибутки можна одержувати додатково від бджіл, замінюючи 6~8 кг меду, заготовленого сім'єю на зиму, такою ж кількістю цукру. Проте ці прибутки уявні. Це довели ще майже 100 років тому американські пасічники.
При переробці сиропу бджоли спрацьовуються, витрачають дуже багато енергії. Внаслідок цього в них різко зменшується запас жиру, білків та інших енергетичних речовин, необхідних для успішної зимівлі.
Особливо шкідливо позначається переробка сиропу на бджолах, виснажених вароатозом. Вони погано зимують. У сім'ях, які переробили 7,5 кг цукру з розрахунку на 1 кг бджіл, тривалість життя на 25 % менша, ніж у тих, яким не давали сиропу.
Мед високої якості,- зібраний під час головного медозбору, -найкращий корм для зимівлі бджолиних сімей. Вони енергійно розвиваються весною, нарощують велику силу і збирають багато меду. "Мед родить мед!" - так висловлюють своє переконання пасічники.
Згодовування бджолам на зиму 5-6 кг цукру можна допускати лише як вимушений захід, коли сім'я без цього буде приречена на загибель. Це буває, коли меду в гніздах дуже мало або він схильний до кристалізації чи падевий. Підгодівлю доцільніше проводити заздалегідь, ще в серпні.