У процесі розвитку ембріона відбувається спеціалізація клітин і у творення тканин. Тканина — це система клітин та їхніх похідних, що характеризується спільними морфо-фізіологічними властивостями. Похідними клітин є волокна, аморфна (однорідна) речовина, синцитій та симпласт. Усі різновиди тканин об'єднані в чотири типи: епітеліальні, сполучні (опорно-трофічні), м'язові й нервові.
Епітеліальні тканини побудовані тільки з клітин різної форми (плоскі, кубічні, циліндричні), що розміщуються в один або кілька шарів (одношаровий і багатошаровий епітелій). Епітеліальні тканини вкривають поверхню тіла (шкіра), а також вистилають порожнисті органи (слизова оболонка). Епітелій здійснює захисну, видільну, трофічну та інші функції. З нього побудовані залози.
Сполучні (опорно-трофічні) тканини за призначенням і функцією поділяються на трофічні (забезпечують живлення) й захисні. До сполучних тканин відноситься мезенхіма (зародкова тканина), кров і лімфа, ретикулярна і жирова, пухка і щільна сполучні, хрящова й кісткова. Ці тканини побудовані з клітин та їх похідних: волокон і міжклітинної речовини.
М'язові тканинистановлять основу м'язової системи і мають здатність до скорочування і розслаблення. Вони поділяються на гладеньку і поперечносмугасту тканини. Гладенька тканина побудована з клітин 'веретеноподібної форми - міоцитів. З неїпобудовані м'язові оболонки трубчастих внутрішніх органів. Поперечносмугаста тканина складається з волокон, що мають поперечну окресленість. Вона поділяється на скелетну (скелетні м'язи) і серцеву (міокард).
Нервова тканина побудована з двох видів клітин: нейронів і нейроглії. Нейрон має тіло і відростки. Відростки є короткі - дендрити й один довгий - нейрит (аксон). Відростки нейронів формують нерви. Закінчення чутливих нейронів називаються рецепторами. Клітини нейроглії виконують захисну, опорну та трофічну функції. З нервової тканини побудована нервова система, яка регулює життєві процеси в організмі й забезпечує відповідно його реакцію на дію факторів зовнішнього середовища.