Розведення сільськогосподарських тварин - це наука про еволюцію, принципи й методи розмноження та якісного поліпшення сільськогосподарських тварин, удосконалення й перетворення порід і користувальних стад. Спираючись на знання із біології тварин, закономірностей їхнього розвитку та генетичних процесів у стадах і породах, наука з розведення розробляє теорію й практичні заходи племінної роботи щодо всіх видів сільськогосподарських тварин і напрямів їхньої продуктивності. Основне місце при цьому відводиться добору, підбору та методам розведення.
При розв'язанні теоретичних і практичних проблем із розведення сільськогосподарських тварин велике значення має генетика, яка розробила методи керування спадковістю й мінливістю тварин для одержання необхідних їхніх ознак. Керуючись знаннями про хромосоми, гени, мутації та закономірності успадкування різноманітних ознак у популяції, селекціонери можуть розробити генетико-математичні методи визначення успадкованості будь-якої ознаки. Для контролю за походженням тварин застосовують методи імуногенетики.