Для ведення зоотехнічного обліку, недопущення плутанини з походженням тварин всім при народженні присвоюють індивідуальні номери, які записуються у відповідні документи. Цей номер зберігається за твариною протягом усього її життя. У практиці тваринництва застосовують різні способи мічення.
Велику рогату худобу мітять за допомогою вищипів на вухах, нластикових бірок, татуювання на внутрішній стороні вуха, випалювання на рогах, нашийників з металевими пластинками. Для свиней використовують пластикові бірки, вищипи на вухах (рис. 2.8) татуювання з зовнішньої сторони вуха.
Дорослих коней мітять гарячим або холодним тавром, а лошат татуюванням на внутрішній стороні верхньої губи. У вівчарстві використовують металеві сережки, кнопки з вибитими на них номерками. Кролів і кліткових хутрових звірів мітять татуюванням на внутрішній поверхні вуха. У птахівництві використовують кільцювання на правій нозі. Молодняк птиці часто нумерують криломїтками. |
■ |
.