Щоб збільшити об'єм еякулята, а також для того, щоб зберегти здатність сперміїв, що запліднюючу здатність сперміїв на триваліший термін при зберіганні їх поза організмом, сперму розбавляють спеціальними біологічними середовищами.
Для збереження сперми поза організмом потрібно створювати умови, які б гальмували витрати внутрішніх енергетичних запасів в
сперміях, зберігали б їх запліднювальну здатність і не викликали б загибель.
Середовища для розбавлення повинне мати певні фізико-хі.мічні властивості і таку концентрацію складових частин, при якій осмотичний тиск був би найсприятливішим для життєздатності сперміїв того або іншого виду тварин. Тому слід точно відважувати речовини відповідно до рецепту розріджувачів і готувати його на прокип'яченій дистильованій воді, щоб одержати потрібний осмотичний тиск середовища.
При складанні рецептів розріджувачів треба враховувати також, що спермії зберігають життєздатність тільки в певних межах кислотності (концентрації водневих іонів). Отже, в розріджувачі можуть входити лише в незначних кількостях слабкі кислоти і луги. Розріджувачі не повинні містити солей багатовалентних металів (свинцю, олова та ін.), а також отруйних і пахучих речовин, згубно діючих на спермії.
У розріджувачі вводять цукри (не електроліти): глюкозу, лактозу та ін. Цукри можна замінювати глікоколом (амінооцтовою кислотою), медом. Цукри використовуються сперміями для дихання і гліколізу. Тому до складу розріджувачів сперми бика і барана потрібно вводити лимоннокислий нагрій (цитрат), що є буфером і має дещо лужну реакцію (рИ 7,8-8,0); він нейтралізує зайву кислотність.
З метою зниження вмісту в спермі іонів кальцію і магнію до складу деяких синтетичних середовищ для розбавлення сперми, наприклад, кнура, вводять двонатрієву сіль етілендіамінтетраоцтової кислоти, яка, зв'язуючи іони металів, гальмує активність ферментів і знижує обмін речовин в сперміях, що зберігаються при кімнатній температурі.
Для попередження розвитку мікроорганізмів в спермі, що зберігається, в розріджувачі додають антибіотики і сульфаніламідні препарати (стрептоміцин, пеніцилін і білий стрептоцид або спермосан-3) в дозах, вказаних в діючих інструкціях із штучного запліднення (санація сперми).
В. К. Мілованов (1962) запропонував розрізняти 3 класи синтетичних середовищ, або розріджувачів сперм, залежно від їх складу і призначення:
клас А - екстендори (від латинського "екстендо" - збільшувати, розширювати);
клас Б - протектори (захисні середовища);
клас В - імплементори (оснащені).
Приготування розріджувачів (загальні положення). Весь посуд для приготування розріджувачів, а також скляні палички, піпетки, термометр для вимірювання температури в розріджувачах повинні бути чистими і простерилізованими. Мензурки і банки з розріджувачами і розбавленою спермою закривають стерильними кришками або поліетиленовими серветками.
Розріджувачі за рецептурою досить різноманітні, це залежить від виду тварини і способу зберігання розбавленої сперми. Готують розріджувачі безпосередньо перед отриманням сперми від плідників, з таким розрахунком, щоб від часу приготування до моменту використовування проходило не більше 3-4 годин.
У стерильну колбу висипають точно відважені відповідно до рецепту глюкозу і інші речовини (окрім жовтка, гліцерину і антибіотиків), вливають необхідну кількість дистильованої води і розмішують похитуванням колби до повного розчинення препаратів. Якщо немас розчинного білого стрептоциду, а є слаборозчинний, тоді його потрібно першим відважити і висипати в колбу, і залити невеликою кількістю гарячої дистильованої води. Нагрівають колбу на водяній бані при температурі 90 С 5-7 хвилин, помішуючи скляною паличкою до повного розчинення стрептоциду. Потім охолоджують розчин до 30-35° і виливають його в колбу, де містяться наважки з іншими реактивами і антибіотиками.
Курячі яйця для отримання жовтка обробляють таким чином: ретельно миють їх щіткою, протирають зверху спиртним тампоном, розбивають навпіл шкарлупу простерилізованим скальпелем, зливають білок в окрему банку, а жовток обережно перекладають на стерильний листок фільтрувального паперу. Тримаючи листок в лівій руці, перекочують жовток на папері, щоб підсушити його поверхню. Залишки білка вбираються в папір. Звільнивши жовток від білка, стерильним скальпелем роблять прокол збоку в плівці жовтка і зливають жовток в стерильну мензурку; лівою рукою тримають за край фільтрувального паперу з жовтком, а пальцем правої руки погладжують фільтр зовні до місця проколу. На фільтрі залишається тільки тонка плівка.
Техніка розбавлення сперми. Сперму потрібно розбавляти не пізніше ніж через 5-10 хвилин після її отримання в штучну вагіну. При розбавленні необхідно дотримуватись запобіжних засобів, оскільки спермії дуже чутливі до зміни умов середовища. Розріджувач нагрівають до температури, близької до температури сперми. Для цього посуд з розріджувачем ставлять в теплу воду з температурою
біля 35°. Разом з тим одержану сперму поступово охолоджують на момент розбавлення до такої ж температури, що і розріджувач. У відміряну кількість сперми повільно, тонкою цівкою вливають потрібний об'єм розріджувача.
У приміщенні, де проводять розбавлення, розливання і розфасування сперми, температура повинна бути 20-25°. Приготування середовища, розбавлення і розфасування сперми необхідно проводити в стерильній кімнаті або в настільному боксі, в який поміщають всі необхідні матеріали і прилади.
Ступінь розбавлення. Сперму биків можна розбавляти в 5-50 разів, тобто до одного об'єму сперми підливають 4-49 об'ємів розріджувача. Частіше розбавляють у 10-25 разів (1:9-1:24).
Сперму барана розбавляють у 2-4 рази, сперму жеребця і кабана -в 2-6 разів, залежно від концентрації сперміїв в еякуляті; сперму гусака, індика- 1:1-1:2.