■ Для правильного надання допомоги при пологах необхідно мати чітке уявлення про їх механізм, про ті сили, які сприяють або заважають просуванню плоду. У пологовому акті беруть участь всі органи самки, тому при наданні акушерської допомоги необхідно враховувати функціональний стан серця, легенів, нервової та інших систем організму.
Матка функціонує, як і будь-який інший порожнистий м'язовий орган, наприклад, серце, сечовий міхур. її можна порівняти з гумовим мішком, стінки якого здатні до активного скорочення. Краніальний кінець цього мішка вільно розташовується в черевній порожнині, каудальний же кінець має фіксаційну точку у області шийки і продовжується назад у вигляді трубки. М'язи матки, маючи різний напрям, все ж таки розташовані так, що точки прикріплення основних груп волокон невагітної матки спричиняють укорочення рогів і тіла матки і взагалі її підтягнення до шийки.
Тиск, що створюється в порожнині матки, через присутність в ній плодових вод розподіляється рівномірно у всі сторони. При цьому рідина спрямовується у бік меншого опору, до шийки. Таким чином, створюються умови, через які плодовий міхур починає тиснути на шийку матки, розширюючись зсередини, а м'язи матки розтягують її зовні. Рівномірний тиск плодових вод, укладених в плодовий міхур, приводить до поступового розкриття шийки матки і згладжування її контурів. Якщо плодових вод мало або плодові оболонки розриваються передчасно, процес розкриття шийки порушується.
Розкриття шийки матки не можна пояснити одними механічними факторами. Спостереження показують, що процес цей протікає в різних формах. У первородящих приматів розкриття шийки матки починається з її внутрішнього гирла і поступово розповсюджується до вагінальної частини. У повторно родячих розкриггя починається з вагінальної частини каналу. Така ж закономірність властива кобилі і частково корові. Отже, динаміка розкриття шийки матки залежить не тільки від механічних, але і від інших причин.
Робота м'язів матки, посилена черевним пресом (скорочення м'язів живота, прогинання хребта, напруга діафрагми), чинить дуже сильний тиск на плід, досягаючи у великих тварин 2,3 кг на 1см2, (близько 640 кг на всю поверхню плоду) і 78 кг на вихід з тазу.
Порожнина матки з кожним скороченням зменшується. Паузи, які настають під час розслаблення м'язів не надають матці того об'єму, який вона мала до чергових перейм, оскільки, окрім скорочення, в м'язах відбувається переміщення м'язових пластів (рефакція), що викликає потовщення стінки і зменшення порожнини матки без підвищення тонусу м'язових волокон. Порушення ретракції, особливо при слабкому скороченні м'язів матки і бурхливої діяльності черевного преса, має схильність до інвагінації і навіть повного вивороту матки. Аналогічне положення виходить при швидкому вийманні плоду під час паузи: затиснути в просвіті родових шляхів, він діє при вийманні, як поршень насоса, створюючи в краніальному відділі матки негативний тиск. Цей простір не зникає внаслідок відсутності скорочення м'язів, що втратили ретракційну здатність. Ретракційні властивості м'язів матки дозволяють закінчити виведення плоду і плодових оболонок, оскільки одні скорочення не можуть просувати плід на всьому протязі родових шляхів.
Після розриву плодових оболонок з хвилею перших плодових вод проштовхується і плід. Затискаючись у просвіті родових шляхів, він утворює ніби пробку. По мірі посилення потуг з кожним просуванням плоду виділяються і плодові води, але частина їх залишається в матці, забезпечуючи рівномірний тиск на плід. Коли плодові води виділяються раніше терміну, пологи затримуються; для полегшення їх доводиться застосовувати внутрішньоматочні вливання оеднзняючих розчинів.