Для правильної годівлі тварин слід знати дію кормів на організм, поживність їх і потреби тварин у кормі. Обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем починається із засвоєння організмом речовин, які відповідають його природі (корм, вода, кисень). Вживання корму з фізіологічної точки зору — це складний безумовний рефлекс, пов'язаний з діяльністю головного мозку. Речовини, що надійшли в організм із зовнішнього середовища у процесі засвоєння зазнають різних впливів - фізичних, біохімічних тощо.
Поживність корму - це його властивість задовольняти природні потреби організму в живленні у відповідних умовах. Чим більше корм або кормовий раціон задовольняє потреби тваринного організму, тим вища його поживність.
Поживність корму можна визначити за фізіологічним станом тварини і зміною її продуктивності.
Споживання корму є основною і необхідною умовою нормального обміну речовин. Корм потрібен тварині як джерело енергії для забезпечення життєдіяльності організму; структурного матеріалу, необхідного для відновлення речовин, які руйнуються у процесі дисиміляції, для утворення нових тканин, продукції і відкладання резервних речовин; речовин, які беруть участь у регуляції обміну і підтриманні у певному фізико-хімічному стані тканин та рідин тіла.
За своїми фізичними властивостями та ідеєю корм повинен відповідати анатомо-фізіологічним особливостям травного апарату тварин і бути смачним, тому поживність кормів не можна виразити одним показником. Правильну характеристику корму можна дати лише при оцінці різних поживних його якостей. Щоб мати уявлення про поживність корму і розумнії причини її зміни під впливом різних умов, слід знати вміст у кормах органічних і мінеральних речовин, які беруть участь в обміні, а також процеси взаємодії між речовинами, які надійшли з кормом, і тваринним організмом на різних стадіях годівлі. Тому розглядають методи оцінки поживності кормів за хімічним складом, перетравністю та використанням речовин в організмі.