У годівлі тварин в основному використовують корми рослинного походження, хімічний склад і поживність яких залежить від кліматичних і ґрунтових умов, виду та сорту рослин, агротехніки вирощування, строків збирання (фаза вегетації), технології заготівлі, тривалості та умов зберігання, підготовки до згодовування.
Кліматичні умови.Кількість опадів та їх розподіл за період вегетації, сума ефективних температур, світловий режим впливають на накопичення органічних і мінеральних речовин у рослинах.
Ґрунтові умови.Урожайність та хімічний склад рослин тісно пов'язані з родючістю грунту, тобто його здатністю забезпечувати потребу рослин у поживних речовинах за період вегетації.
Видові та сортові особливості.Хімічний склад та поживність рослин різних видів, а також різних сортів одного виду значно відрізняються між собою. Так, зерно бобових містить більше протеїну та кальцію у порівнянні з злаковими. Значно відрізняються за вмістом сухої речовини та цукру різні сорти буряків. Наприклад, кормові буряки містять 10-14% сухої речовини і 4-5% цукру, напівцукрові - 16-18% сухої речовини і 7-8% цукру, а цукрові - 21-24%> і 12-15% відповідно.
Агротехніка вирощування.Період, способи та густота посіву, догляд за рослинами, внесення добрив, використання гербіцидів та пестицидів, полив суттєво впливають на кормову цінність рослин.
Строки збирання (фаза вегетації)значно впливають на хімічний склад і поживність кормів. На ранніх стадіях вегетації рослини містять більше води, протеїну, безазотистих екстрактивних речовин та вітамінів і менше клітковини у порівнянні з більш пізніми фазами. Суха речовина такого корму краще перетравлюється, а тому має вищу поживність. У зв'язку з цим необхідно вибирати такі строки збирання рослинних кормів, які забезпечували б отримання з одиниці площі максимальної кількості поживних речовин. Для злакових культур найбільш підходить фаза колосіння, а для бобових - фаза бутонізації і початок цвітіння.
Технологія заготівлі.Різні способи консервування зелених кормів (природне та штучне висушування, силосування, приготування сінажу) забезпечують отримання кормів різного хімічного складу та поживності.
Тривалість та умови зберігання.Умови та тривалість зберігання кормів супроводжуються змінами їх хімічного складу та поживності. На здатність певних кормів (коренебульбоплоди, зернові) зберігатись упродовж тривалого проміжку часу значний вплив спричиняє рівень життєдіяльності клітин, який залежить від температури, вологості та їх хімічного складу. Підвищені рівні температури і вологості спричиняють до інтенсивніших процесів життєдіяльності клітин корму, а також створююгь умови для розвитку бактерій та різноманітних грибків, що призводить до зміни поживної цінності кормів. Оптимальні рівні вологості під час зберігання для зерна становлять 13-14%, макухи - 10—11%, сіна - 15-17%, трав'яного борошна - 9-12%.
Підготовка кормівдо згодовуванняприводить до певних змін їх хімічного складу та властивостей. Фізична, хімічна та біологічна обробка кормів підвищує їх споживання, поліпшує перетравність, інактивує антипоживні речовини.
3.7.2. Класифікація кормів
Класифікацій кормів- це групування їх за походженням, вмістом енергії та клітковини в одиниці маси корму, за фізичним станом та ін.
За походженням корми поділяють на рослинні, тваринні, комбікорми, мінеральні, синтетичні препарати, біологічно активні добавки, харчові відходи. За вмістом енергії та клітковими в одиниці маси корму їх класифікують на концентровані (містять в 1 кг сухої речовини 0,65 к. од., або 7,3 МДж обмінної енергії, й менше ніж 19 % клітковини і 40 % води) та об'ємисті (містять в 1 кг менше ніж 0,65 к. од., більш як 19% клітковини і 40 % води).
Концентровані корми - це зерно й насіння фуражних і продовольчих культур та продукти їхньої переробки (висівки, макуха, шрот), а також трав'яне борошно, сухі відходи бродильного, крохмального, цукрового виробництв, м'яео-молочної й рибної промисловості.
Об'ємисті корми поділяють на сухі (грубі) та вологі (соковиті й водянисті).
У грубих кормах не більше ніж 22% води і понад 19% клітковини. Це сіно, солома, полова, стебла й стрижні кукурудзи, кошики і лушпиння соняшнику, трав'яне борошно та інші відходи рослинництва з високим умістом клітковини і гілковий корм.
Соковиті корми містять понад 40 % води, основна маса якої перебуває у зв'язаному стані й входить до складу протоплазми або рослинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі.
До водянистих кормів відносять залишки промислової переробки рослинницької сировини, до яких вода надходить як домішка в технологічному процесі й перебуває в кормі у вільному стані. Це свіжий і кислий жом, брага, пивна дробина, картопляні та плодові вичавки.
До кормів тваринного походження належать молоко незбиране й збиране (молочні відвійки), сироватка, сколотини, м'ясо-кісткове, м'ясне, кров'яне, рибне і пір'яне борошно, риб'ячий фарш, лялечки шовкопряда, відходи інкубації яєць птиці тощо. В окремі групи виділяють: комбікорми - однорідні суміші різних кормових засобів, спеціально виготовлені для певних груп тварин; мінеральні підкорми - солі мінеральних Ьпемтпів (кухонна <еіл&-, кр&імя, кормиш фосфати та йг); синтетичні препарати - сечовина, аміачна вода, кормовий концентрат лізину і метіоніну, кормові дріжджі; біологічно активні добавки - солі мікроелементів, вітамінні, ферментні, гормональні препарати, антибіотики тощо; харчові відходи - залишки кухонь та їдалень індивідуального і громадського харчування.
Із перелічених груп корми рослинного походження є основними у годівлі тварин, інші - доповнюють раціон за вмістом компонентів, що підвищують його біологічну цінність і поліпшують використання поживних речовин.
Контрольні запитання
1.Що таке корм?
2.Що таке кормові засоби?
3.Як класифікують кормові засоби?
4.Які фактори впливають на хімічний склад та поживність кормів?