Компоненти процесу навчання біології
 |  |
|
| Рис. 3.1 Загальна структура навчального процесу |
тем а також формує позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності. Організація процесу навчання насамперед пов'язана з чітким визначенням його цілей, а також усвідомленням і прийняттям їх учнями. Цільові настанови навчання сприяють розумінню школярами суті й способів організації навчально-пізнавальної діяльності та її активізації. Цілі навчання визначаються державним стандартом і низкою документів уряду України, а потім конкретизуються в програмах з окремих навчальних предметів, підручниках, навчальних посібниках для вчителів, дидактичних матеріалах тощо (характеристику цього компонента наведено в розд. 4).
Стимулювально-мотиваційний компонентє продовженням цільового, але тільки за наявності в учнів їхнього власного стимулу до навчально-пізнавальної діяльності. Повноцінний стимул можливий у разі усвідомлення реальної значущості знань. Тому роз'яснення учням мети вивчення матеріалу, поглиблення мотивації є передумовами позитивного ставлення їх до біології. Вчитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню потребу до засвоєння знань. Це досягається чітким формулюванням пізнавального завдання (зазвичай у формі проблемної
У ті). Оскільки одна й та сама за характером і результатами навчаль-ність учнів може мати різні мотиви, важливо, щоб учитель ске-
У їхні мотивацію, інтереси й потреби, формував позитивне ставлення до навчання.
позитивне ставлення учнів до навчання можливе, якщо:
наукові 'Знання 3 біології зацікавлюють, а вчитель створює проблем-ітуащї, якими учні захоплюються;
знання, вміння, навички, що набуваються, мають для учня практичне
значення и стануть у пригоді в реальному житті;
Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології
У навчальна діяльність стимулює бажання долати труднощі, випробо
вувати власні сили під час опановування навчального матеріалу; / в системі суспільних пріоритетів наука, яка вивчається, посідає на> лежне місце, що зміцнює мотиваційну основу навчальної діяльност учнів;
/ сформовано колективний характер навчальної діяльності (створю* сприятливу атмосферу й спонукає до здорової конкуренції серед од. нолітків);
/ учитель справедливо оцінює досягнення учнів, доброзичливо, з повагою ставиться до них і виявляє розумну вимогливість. Безперечно, мудро чинять ті педагоги, які мотивацію пізнання використовують для формування професійної мотивації та спрямованості особистості майбутнього спеціаліста.
Змістовий компонентохоплює все те, що становить поняття «зміст освіти», — систему наукових знань, навичок і вмінь, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток здібностей учнів, формування їхнього світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного
ЖИТТЯ Й ДО ПрофеСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГОТУЮЧИСЯ ДО ЗаНЯТТЯ, ВЧИТеЛЬ ПОт
винен ретельно обміркувати зміст навчального матеріалу, конкретизувати обсяг теоретичних положень, визначити, які вміння й навички мають сформуватися в учнів у процесі вивчення нового матеріалу.
Навчальний матеріал, залежно від виконуваних функцій, поділяється на такі види:
• інформаційний — тексти, малюнки, креслення, схеми, таблиці, мо
делі, установки, реальні об'єкти навколишньої дійсності тощо;
• операційний — завдання, вправи, під час виконання яких виробля
ються вміння та навички;
• актуалізувальний — тексти, завдання, які сприяють актуалізації
опорних знань, умінь та навичок, необхідних для розуміння й засво
єння матеріалу;
• контролювальний — завдання, що забезпечують внутрішній і зов
нішній зворотні зв'язки;
• стимулювальиий — тексти, завдання, які викликають інтерес до но
вих знань або нових способів їх засвоєння;
• діагностувальний — завдання, що дають змогу виявити прогалини
в знаннях, причини неправильних дій учнів.
На практиці зазвичай використовують поєднання різних видів навчального матеріалу (див. розд. 5).
а 4 гтпиктурШ компоненти процесу навчання біології
Операційно-діяльнісний компонент— організація практичної
льно-пізнавальної діяльності учнів з опанування змісту біологіч-
на- оіти є однією з головних складових дидактичного процесу, і
НО1 ОСВІі*1 „ _ -_ . ^,
' можна визначити як процесуальний, методичний. Основні його
"лементи_ принципи, методи, форми, засоби навчання.
Ефективність цього компонента зумовлюється активною взаємодією вчителів та учнів, установленням між ними суб'єкт-суб'єктних взаємин. Загалом передбачається така послідовність інтелектуальних операцій: сприймання нового матеріалу; осмислення інформації, формування наукових понять; узагальнення; систематизація; закріплення знань, умінь та навичок; застосування їх на практиці.
■ Сприймання нового матеріалу є важливим життєвим процесом,
який полягає у відображенні у свідомості особистості предметів і явищ
об'єктивної реальності. Важливо організувати вивчення учнями ново
го матеріалу з різних джерел — як через безпосереднє сприймання (на
очність, екскурсії, лабораторні й практичні роботи, експерименти, сус
пільно корисна та продуктивна праця), так і через опосередковане (ус
не й друковане слово, викладання, формування в свідомості потрібних
уявлень).
Слід брати до уваги індивідуальні особливості сприймання окремих учнів: точність, швидкість, повноту, емоційність, уміння відбирати, аналізувати, використовувати інформацію.
■ Осмислення інформації, формування наукових понять. Осмислення
передує розумінню сприйнятого. В процесі осмислення, узагальнення
учнями фактів, формування понять, розуміння закономірностей учитель
має дбати про розвиток їхнього конкретного й абстрактного мислення.
Осмислення й розуміння навчального матеріалу відбуваються в процесі аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Узагальнюючи матеріал, учитель звертає особливу увагу на найважливіші ознаки предметів,
нямі ислсн;ню знань великою мірою сприяють постановка перед уч-ливу гГ ^°ЗВ язання ними проблемних завдань. На уроках біології важ-міжпп°ЛЬ В1д1гРає Розкриття учнями причинно-наслідкових зв'язків паровувДМЄТаМИ Та явищами реального світу. Наприклад, вивчаючи ви-Цього яви Я В0Ди листками, учні встановлюють причини й наслідки
ності учні і НЯ Поняття Збувається на основі практично-чуттєвої діяль-та зіставлен ИОКРсмлення ознак понять через безпосереднє сприймання предметів), а також логічного аналізу ознак понять.
Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології
■ Узагальнення — це логічний процес переходу від окремого до загаль-
ного або від менш загального до загальнішого знання, а також продує
розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей
явищ дійсності.
Узагальнюючи навчальний матеріал, учитель має звертати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти які найповніше розкривають їх. На основі узагальнення учні засвоюють поняття, закони, ідеї, теорії, тобто окремі знання, їх системи й структури.
■ Систематизація — це розумова діяльність, у процесі якої розрізнені
знання про об'єкти, що вивчаються, зводяться в певну систему за обра
ним принципом. Найвищою формою систематизації є організація вивче
ного й засвоєного раніше матеріалу в таку систему, в якій чітко вирізня-І
ються її окремі компоненти й взаємозв'язки між ними. Наприклад, сис
тема знань про клітину передбачає розкриття структури клітини як
складної органічної системи, її елементів і взаємозв'язків між ними.
Узагальнення й систематизація є складними взаємопов'язаними процесами: ширше узагальнення спричиняє більшу кількість зв'язків; та відносин і, відповідно, ширше коло знань, об'єднаних у систему.
■ Закріплення знань, умінь та навичок. Підвищенню наукового рівня
викладання біології, ефективності навчально-виховного процесу знач
ною мірою сприяє перевірка знань, умінь та навичок учнів, на підставі
чого можна судити про оволодіння ними програмним матеріалом. За
кріплення дає змогу вчителеві контролювати процес сприймання, за-^
пам'ятовування та осмислення учнями фактів, закономірностей і тео
рій науки про життя, використання їх для широких висновків та уза- і
гальнень, для розв'язання практичних проблем.
Аби знання стали надбанням учня, їх потрібно не тільки сприйняти,, осмислити, а й запам'ятати. Запам'ятовування є основою нагромад-| ження, зберігання та відтворення інформації.
Продуктивному запам'ятовуванню навчального матеріалу сприя-, ють його групування, переказ «своїми» словами з попереднім осмис-: ленням, повторення, використання асоціативних образів. Учителі, які працюють творчо, широко застосовують при цьому структурно-логіч-ні схеми, опорні сигнали.
■ Практичне застосування знань, умінь та навичок. Здатність до цьо
го формується за допомогою виконання різноманітних вправ, самос-
■поні компоненти процесу навчання біології
х лабораторних і практичних робіт, розв'язування задач, повто-тіини , - иве знаЧсння для повноцінного застосування знань мають Реиь' дметні зв'язки, вирішення низки життєвих завдань, де дово-М'Ж використовувати комплекс знань із різних навчальних предметів.
Емоційно-вольовий компонент— це вираження волі учня в про-есі навчально-пізнавальної діяльності. Воля, емоційність інтенсифікують її. Важливими є позитивні емоції, які сприяють створенню атмосфери співробітництва, поліпшенню умов самостійної навчальної роботи, породжують бажання вчитися.
Підвищенню емоційності навчання сприяють використання спеціальних дидактичних методів (демонстрації, застосування технічних засобів навчання), показових прикладів, фактів, створення проблемних ситуацій.
Контрольно-корекційний компонентспрямований на з'ясування ефективності функціонування моделі навчального процесу з біології, визначення результативності дій кожного її компонента, своєчасне внесення оптимальних корективів. Контроль здійснюється за допомогою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, проведенням іспитів, заліків та опитувань. Істотну роль має відігравати самоконтроль учнів у формі самоперевірки глибини засвоєння навчального матеріалу, самооцінка правильності розв'язання біологічних задач та відповідей на запитання. Контроль і самоконтроль забезпечують зворотний зв'язок у навчальному процесі — одержання педагогом та учнем інформації про ступінь труднощів, типові недоліки, що зумовлює необхідність унесення в цей процес відповідних змін і постійного його вдосконалення.
Оцінково-результативний компонентє завершальним у навчаль-му процесі й передбачає оцінку опанування учнями навчальної прогнав " 3 ЮЛОГ'1' засв°єння певної сукупності знань, набуття практичних го п °К 'ВМШЬ' визначення рівня їхнього особистісного й професійно-його с ИТК^' Д1євості як усього дидактичного процесу, так і окремих профе ДСЖИХ' сформованості мотивації навчально-пізнавальної та роль і са °' Д1яльності тощо. На цьому етапі також відбуваються конт-
0цінкМ°К0НТР0ЛЬ 3а ходом Дидактичного процесу. гіг Має бУ пед5гогами результатів навчальної діяльності учнів із біоло-єктивною, систематичною та послідовною.
Розділ 3 Закономірності й принципи навчання біології
. . Закономірності процесу навчання
, , , біології
Закономірності навчання — об'єктивні, іс-тотні, стійкі й повторювані зв'язки між,
компонентами навчального процесу, що зумовлюють його ефективність.
Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображують стійкі залежності між усіма елементами навчання — діяльністю вчителя, діяльністю учня та змістом навчання. Розглянемо основні закономірності навчального процесу.
Виховний і розвивальний характер навчання.В процесі навчання учні засвоюють знання, на основі чого в них формуються науковий світогляд, моральні, трудові, естетичні та фізичні якості, виробляється відповідне ставлення до процесу навчання. Водночас відбувається й розвиток особистості, її пізнавальних сил — мислення, пам'яті, уваги, уяви, мовлення та ін. Ефективність реалізації розглядуваної закономірності зростає за умови, що вчитель знає і враховує під час уроку переконання учнів, їхнє ставлення до знань, глибину усвідомленості, світоглядні ідеї та риси характеру, які формуються в результаті навчання.
Зумовленість навчання суспільними потребамивідображує стан розвитку держави, її економіки та культури й матеріалізується в частці національного доходу, яку держава виділяє на освіту. Знання цієї закономірності допомагає усвідомити, що навчальний процес має бутиспрямований на розвиток інтелекту особистості, її творчих здібностей, пристосованості до життя й праці в соціальному середовищі. В незалежній Україні найкраще має жити високоосвічена, висококваліфікована, соціально адаптована людина.
Залежність ефективності навчального процесу від умов, у яких він відбувається.Виявами цієї закономірності є стан навчально-технічної бази з біології в школі, наявність у вчительському колективі висококваліфікованих спеціалістів, які визначають особливості навчального процесу в закладі. На це істотно впливають побутові умови життя вчителя, його фінансова забезпеченість, оснащеність школи технічними засобами навчання.
Залежність ефективності процесу навчання від реальних навчальних можливостей учнів.Реальні навчальні можливості учнів :
основні принципи навчання біології
пені розвиненістю їхніх інтелектуальної, емоційної та вольової м° рівнем знань та вмінь, навичок до навчання, фізичним станом і ацезДатн'стю' Свідченням цього є те, що школярі вчаться по-різному.