ГРУНТИ ГОСПОДАРСТВА

ГРУНТИ ГОСПОДАРСТВА. НОМЕНКЛАТУРНИЙ СПИСОК ГРУНТІВ ТОВ «Світанок» розташований в зоні Полісся. У господарстві найбільш розповсюджені чорноземи типові, потужні малогумусовані середньосуглиністі, займаючі вододільні плато й привододільні схили.

Менш розповсюджені гідроморфні грунти, розташовані по днищам балок. Чорноземи типові утворилися за рахунок дернового типу грунтів, під покривом трав»янистої степової рослинності в умовах періодичних посух. Розкладання рослинних залишків відбувалось при неповному насиченні грунту вологою, переважно в аеробних умовах, при високих літніх температурах. Висихання грунта влітку та замерзання взимку спричинило періодичне затухання біологічних процесів. Такі умови перешкоджали швидку мікролізацію органічних залишків та сприяли утворення та накопиченню гумусних речовин.

Крім того, чорноземи типові характеризуються високим змістом поживних речовин та насиченістю основами. Найбільш поширені грунти в господарстві: 1. Чорноземи типові вилуговані малогумусовані. 2. Чорноземи типові малогумусовані. 3. Чорноземи типові карбонажні малогумусовані. 4. Чорноземи типові малогумусовані слабозлинні. Морфологічна будова профілю чорноземів типових наводяться на прикладі чорнозема типового карбонатного міцного малогумусованого крупнопиоувато-середньосуглинистого на лісах. Розріз закладений на рівній ділянці вододільного плато 0-1, угіддя – рілля. - Нк – гумусовий, темно-сірий, крупнопилуватий – середньосуглинистий, - 0-37 см до 24 см рельєфний, пилувато-непрочнокомкований, підріллєвий ( 24 – 37 см ) грудковий, слабосуцільний, сухий, карбонатний, - Нрк – верхній перехідний, темно-сірий з буроватим відтінком, - 37-56 см комковано-пилуватий, крупно-пилувато-середньосугинистий, карбональний, вологий щільний, - Нрк – нижній, перехідний, грязно – бурий, комкувато-пилуватий, карбонатно-ущільнений, вологий, - Рhk – грязнувато – палевий, грудкувий, вологий ущільнений, - 88-120 см карбональний, крупнопилувато-середньосуглинистий, переходить в материнську породу. З опису морфологічної будови профілю видно, що в чорноземах немає різної диферентації на орний шар. Характерною відмінністю їх є глибока гумусованість профілю, яка досягає 120 см та поступовий перехід між шарами.

Таблиця №7. Номенклатурний список грунтів господарства. № п/п назва грунтів механічний склад грунтоутворюючи породи площа, га 1 Лугово-чорноземний крупнопилуваті-середньосуглинисті лісовидні суглинки 102 2 лугово-слабосолончанові крупнопилуваті- середньосуглинисті лісовидні суглинки 58 3 лугово-болотні крупнопилуваті- середньосуглинисті сучасний делювій 26 4 болотні-слабосолончасові крупнопилуваті- середньосуглинисті сучасний делювій 5 5 болотні сучасний делювій 32 6 торфяники глубокопоховані добре розкладені сучасний делювій 4 2.2 ОЦІНКА СТАНУ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ ГОСПОДАРСТВА Врожайність основних сільськогосподарських культур ТОВ «Світанок» за останні три роки. Таблиця № 8 Культура 1999 2000 2001 Середня за три роки Озима пшениця Озиме жито Ячмінь Овес Горох Просо Гречка Кукурудза на зерно Кукурудза на силос Цукровий буряк Конюшина Багаторічні трави Однорічні трави 30,2 35,4 28,5 37,8 22,6 21,8 12,7 33,2 250,9 305,1 150,6 310,5 130,8 33,7 30,8 29,7 38,2 16,5 21,3 16,8 34,4 280,4 320,7 158,7 225,0 142,3 35,4 31,2 30,8 38,4 26,1 20,8 15,8 31,6 290,4 350,1 162,8 324,0 160,4 33,1 32,5 29,7 38,1 21,7 21,3 15,1 33,1 273,9 325,3 157,4 286,5 151,2 З таблиці видно, що врожайність сг культур за останні три роки почала збільшуватись, господарство вийшло з кризи.

Господарство почало більш раціонально використовувати мінеральні добрива, дотримуватись сівозмін. 2.3 ПРОВОДИМО АНАЛІЗ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ Чорноземи міцні малогумусні легкосуглинисті. Ці грунти найбільш поширені у господарстві та використовуються, в основному під ріллю. Вони добре забезпечені гумусом.

Забезпеченість рухливими формами поживних речовин коливається від нижчої до підвищеної. Реакція грунтового середовища чорноземів типових-нейтральна. Для мобілізації фосфорних та азотних сполук, які має грунти, необхідно створити добрі умови для життєдіяльності мікроорганізмів. Це досягається створенням доброго водяно-повітряного режиму грунту.

Поліпшення родючих властивостей грунтів накопичення вологи та поживних речовин, боротьба з бур»янами та шкідниками сільськогосподарських культур призводить до утворення найкращих умов для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів. Збільшення орного шару поліпшує умови життєдіяльності мікроорганізмів, у зв»язку з чим поліпшується забезпеченість рослин поживними речовинами.

Не дивлячись на те, що грунти цієї агрогрупи мають достатні резерви гумусу, фосфора та калію для підвищення їх родючості необхідно вносити органічні та мінеральні добрива.

Добрий ефект на цих грунтах досягається при внесенні повного мінерального добрива.

Внесення навозу на чорноземні грунти має велике значення: він забезпечує грунти гумусом та поживними речовинами, поліпшує структуру, активізує біологічну діяльність грунтової мікрофлори.

Середня кількість органічних добрив у господарстві, на 1 га ріллі, складає 7% т. Морфологічна будова профілю чорноземів типових наводиться на прикладі чорнозема типового карбонатного малогумусного крупнопилуватого – середньосуглинистого на лісах. Розріз закладений на рівній ділянці вододільного плато 0-1, угіддя – рілля. З опису морфологічної будови профілю видно. що в чорноземах немає різної деферентації на обрій. Характерною відмінністю їх є глибока гумусованість профілю, яка досягає 120 см та поступовий переходи між обріями. Міцність гумусного обрію коливається від 37 до 43 см, а разом з верхнім перехідним ( Нр ) від 56 до 78 см. Структура орного шару пилувато – неміцногрудкова, а підорно-грудкова.

Карбонати кальцію у чорноземів типових карбонатних знаходиться від поверхні до 30 см, у типових чорноземів – на глибині 65 – 70 см у вилугованих чорноземів вони знаходяться від поверхні глибше 70 см. Чорноземи типові слабозлинні відрізняються від незлинних з меншою відмінністю гумусного горизонту.

Через змив він скорочений до 28 – 30 см. У середньозлинних грунтів у процесі змиву гумусний обрій змитий повністю та на поверхні вихо дить верхній перехідний обрій ( Нр ), міцність якого складає 30 – 32 см. Чорноземи налиті залягають на ложбині стока, який тягнеться на півнійний – схід. Міцноземи змиваються водяними потоками зі схилів та навколишньої території, що призводить до збільшення міцності гумусового обрію до ( 45 – 50 см ), у верхній частині якого маються прошарки неоднорідного механічного складу.

Міцність гумусного обрію разом з верхнім перехідним ( Н + Нр ) складає 95 – 100 см. Кількість фізичної глини в верхньому горизонті складає 34,7 – 39,8% , а фракція великого тилу – 48,1 – 60,7 %. Чорноземи типові добре провітрюються. Аерація у шарі 0 – 10 см у чорноземах типових середньосуглинистих – 22%, щільність складає – 56%. Грунти достатньо вологомістні ( 46,5 ), вологість зав»ядання складає 11,5%. Неактивним показником у цих грунтів є високий коефіцієнт вологовіддачі (64,0), що дає змогу говорити про їх здібності швидко втрачає вологу, особливо у спекотні дні. Вміст гумусу в орному обрії чорноземів складає від 4,6 до 5,6%. З глибиною кількість гумусу зменшується та на глибині 30 – 40 см його міститься 3,8 – 5,2 %, а на глибині 60 – 70 см – 2,7 – 4,1%. У слабозминних чорноземів у орному шарі гумуса міститься 4,1 – 5,1 %, а у чорноземів середньозминних складає 3,9%. Чорноземи типові добре насичені основами.

У складі поглинених катіонів переважає кальцій ( 28,33 – 37,53 мг/екв на 100г грунту ). Реакція грунтового розчину у них близько до нейтральної. Забезпеченість по Р2О2 у чорноземів типових коливається від середньої ( 6,5 – 9,8 мг на 100г грунту ) до підвищеної ( 10,4 –13,3 мг на 100 г грунту ). По К2О від середньої 15,0 –7,8 мг на 100 г грунту ) до підвищеної ( 8,9 – 9,6 мг на 100г грунту ).