Грунти, грунтоутворення і їх родючість

ВСТУП 1. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ФАКТОРИ ГРУНТОУТВОРЕННЯ 1.1 КЛІМАТ 1.2 ГЕОМОРФОЛОГІЯ І РЕЛЬЄФ 1.3 ГРУНТОУТВОРЮЮЧІ ПОРОДИ 1.4 РОСЛИННІСТЬ 1.5 ГІДРОГРАФІЯ ТА ГІДРОЛОГІЯ 2. ГРУНТИ ГОСПОДАРСТВА 2.1 НОМЕНКЛАТУРНИЙ СПИСОК ГРУНТІВ 2.2 ОЦІНКА СТАНУ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ ГОСПОДАРСТВА 2.3 ПРОВОДИМО АНАЛІЗ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ 3 ЗАХОДИ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ ВИСНОВОК ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Земля – неоціненне народне багаство і основний засіб виробництва у сільському господарстві. Грунт є основним багаством кожного суспільства, головним засобом сільськогосподарського виробництва та просторовим базисом розміщення і розвитку всіх галузей народного господарства.

Народногосподарське значення грунту як загального засобу виробництва визначається його якостями і властивостями. У сільськогосподарському виробництві велике значення має основна якість грунту – родючість, а для промислових галузей фізичні та фізикомеханічні властивості. Відомо, що земля дає всі необхідні продукти харчування людині, а також різні види сировини для промисловості. Земля – це джерело життя.

Ось чому землю потрібно охороняти, свідомо та спрямовано збільшувати, її продуктивність. Вона належить не тільки нам, але і наступному поколінню. У сільському господарстві виробництві не можна ігнорувати властивості грунту, особливості живих організмів, погодні умови тощо. Велике значення мають глибокі знання грунтів та їх властивостей для ефективного здійснення на них агрономічних та меліоративних заходів. Грунтовий покрив України – один з основних показників її багаства, базис розселення людського суспільства і головний засіб виробництва в сільському господарстві. Кількість і якість грунтових ресурсів, їх використання визначають рівень добробуту суспільства.

Раціональне використання земель і спеціалізації галузей землеробства можливі тільки на базі глибоких знань особливостей грунтового покриву, специфіки родючості грунтів, їх екологічних властивостей.

З урахуванням особливостей грунтів і кліматичних умов проводяться районування сільськогосподарського виробництва, його спеціалізація. Від використання грунтового покриву залежить виконання соціально-економічних завдань. 1.ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ФАКТОРИ ГРУНТОУТВОРЕННЯ 1.1 Місцезнаходження, спеціалізація та клімат господарства ТОВ “Світанок” знаходиться в м. Бобровиця Чернігівської області, на відстані 110 км від обласного центру м. Чернігова. Земельні угіддя господарства розміщенні в східній частині по відношенню до м. Бобровиця і господарського двору.

У своїй діяльності господарство використовує землі, які складаються із земельних паїв участників, а також орендованих земель фізичних і юридичних осіб. Орендна плата за користуванням пайом виплачується як у натуральній так і в грошовій формі. Господарство виступає перед державою гарантом, щодо здійснення заходів по охороні земель.

Землекористування господарства на 01.01.2003 року. Таблиця №1. № пп Грунти і види угідь Площа, га Загальна площа в т.ч. сг угідь з них: а) рілля б) сіножаті в) пасовища Інші угіддя 120 Площа ріллі в усіх сівозмінах в т.ч. польова сівозміна №1 польова сівозміна №2 кормова сівозміна №1 У грунтово-захисній сівозміні Поза сівозміною 24 З таблиці № 1 видно, що у структурі земельного фонду найбільшу питому вагу займають сільськогосподарські угіддя. Що дає змогу значно розвивати землеробство.

Всі сільськогосподарські угіддя забезпеченні добре. Поля розміщенні на легкосуглинкових грунтах з відсотком гумусу від 2,5 до 3,5. ТОВ “Світанок” розташований в зоні Лісостепу. Клімат даної зони помірно – кліматичний. Середня температура влітку +25, взимку – 16 . Рельєф території полів являє собою слабохвилясту рівнину з значною кількістю блюдцеподібних западин і має нахил 0 – 1 на південь. Опадів за рік випадає 440 – 560 мм. Господарство здійснює вирощування сг культур без використання зрошувальних земель.

Середньорічна температура в районі 6,3. Місяці І ІІ ІІІ ІУ У УІ УІІ УІІІ ІХ Х ХІ ХІІ годова Середньомісячні температури, С -7,6 -7,7 -2,6 7,1 14,4 18,3 19,6 18,9 18,3 8,4 0 -4,5 6,3 Найбільш холодними місяцями являються січень та лютий місяці, найбільш теплими місяцями являються червень та липень. Абсолютний мінімум температур повітря –24,6 С спостерігаються в січні, а максимум + 34 С в липні. Середньорічна кількість опадів Бобровицького району досягає 527 мм. Місяці І ІІ ІІІ ІУ У УІ УІІ УІІІ ІХ Х ХІ ХІІ годова Опади, мм 527 З таблиці видно, що найбільша кількість опадів випадає в літньо – осінній період, в період максимального росту сг культур та в час посіву озимих, що добре відображається на врожайності. Зима зазвичай приходить у другій декаді листопада.

Стійкий сніговий покрив устанавлюється в середньому на 110 діб. Товщина снігового прокриву досягає в середньому 20 см, макимальна висота 45 см, мінімальна – 5 см. Розподіл снігу на великій території нерівномірний. Максимальна глибина промерзання на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна – 40 см, середня – 88см. У вигляді снігу випадає 30 – 35% річної кількості опадів, які при добрих умовах водопоглинання створюють значні запаси продуктивної вологи в грунті та забезпечують формування високого врожаю. Середня кількість безморозного періоду 160 днів в році, а вегетаційного 100 – 120 днів. Вітри переважають південно – східні, південні, взимку – північно – східні. Господарство має склад для зберігання мінеральних добрив та отрутохімікатів, який знаходиться на відстані 2 км від господарського двору.

Для зберігання рідких добрив використовують цистерни.

Органічні добрива зберігаються в гноєсховищах. На території господарства знаходиться один населений пункт. Всього працює в господарстві 180 чоловік, з них 170 чоловік постоянні робочі, в т.ч. 15 чоловік інженерно-технічні працівники, 14 – службовці, 2- молодший обслуговуючий персонал, 10 – сезонні робочі. В господарстві налічується 24 трактористи – машиністи. Для роботи на тракторах, причіпних машинах і знаряддях до них, автомашинах, комбайнах допускаються особи, які досягли 18 років і одержали посвідчення на право управління ними, а також пройшли інструктаж по техніці безпеки.

Господарство має м”ясо – молочний виробничий напрямок в тваринництві. В рослинництві виробничий напрямок буряково – зерновий.

Структура товарної продукції господарства визначається, як співвідношення вартості товарної продукції господарства по видах до вартості товарної продукції в цілому по господарству. Таблиця № 2. № пп Види продукції Структура товарної продукції,% 1 2 1 2 3 Зернові і зернобобові Цукрові буряки Всього по рослиництву Велика рогата худоба Свині Молоко Всього по тваринництву Реалізація іншої продукції, робіт і послуг Всього по господарству 14 18 32 14 16 17 47 21 100 Валова продукція рослинництва в порівняльних цінах 2001 року складає 2833 тис.грн тваринництва 2215 тис.грн всього 5048 тис.грн Середньорічна кількість робітників – 180 чоловік, в т.ч. в рослинництві – 85, в тваринництві – 95. Вироблено валової продукції сільського господарства на одного середньорічного працівника 28040 грн в т.ч. в рослинництві – 33329 грн в тваринництві – 23316 грн Продукція реалізується згідно укладених договорів. Основні ринки збуту продукції: м. Київ, м. Чернігів – за готівку або по безготівковому рахунку переробним підприємствам; по реогіональному контракту – м. Бобровиця “Заготзерно”. Ціни реалізації визначаються, виходячи з цін на біржах. Бартерні операції по реалізації зерна в господарстві не проводяться.

В господарстві виробляється в середньому за рік 40000 цнт кормових одиниць, що складає: - на 1 га сільськогосподарських угідь - 15,97; - на 1 середньорічну умовну голову худоби - 20,0; - собівартість 1 цнт кормових одиниць складає 36 грн. 65 коп.; - прямі затрати праці – 2,44 люд.год Рівень рентабельності в рослинництві за 2002 рік складає 63%. Таблиця № 5 Структура посівних площ. № пп 2001 2002 га % га % 1 2 3 4 5 6 7 Зернові і бобові (озимі і ярові)-всього В т.ч. озима пшениця Озиме жито Ячмінь Овес Гречка Вика Цукрові буряки Кукурудза на силос і зелений корм Кормові буряки Кукурудза на зерно Багаторічні трави на зелений корм і сіно Однорічні трави на зелений корм і сіно Всього посівів 1110 500 100 350 90 40 30 180 400 20 100 320 243 2373 47 22 3 15 4 2 1 8 17 1 4 13 10 100 1190 490 110 400 90 50 50 70 400 20 100 200 393 2373 50 21 4 17 4 2 2 3 17 1 4 8 17 100 Таблиця № 6 Схема сівозмін господарства Чергування культур у сівозміні ( на момент складання ) № поля, на якому буде розміщена культура на рік складання сівозміни Площа поля, га Польова сівозміна № 1 Конюшина Озима пшениця Горох Озима пшениця Цукровий буряк Кукурудза на силос Гречка Ячмінь з підсівом багат.трав 7 8 1 2 3 4 5 6 90 150 80 160 40 160 30 190 Польова сівозміна № 2 Люцерна Озима пшениця Цукровий буряк Кукурудза на силос Озима жито Просо Кукурудза на зерно Ячмінь з підсівом люцерни 3 4 5 6 7 8 1 2 70 180 30 140 110 30 100 210 Кормова сівозміна № 1 Кормовий буряк Гречка з підсівом багат.трав Багаторічні трави Кукурудза на силос Вика Овес Багаторічні трави на сінаж Однорічні трави на зелений корм 5 2 3 1 4 6 8 7 20 20 40 100 50 90 140 143 Як ми бачимо з таблиці, що перша сівозміна досить ефективно використовується. При такому чергуванні культур зберігається допустимість попередників для окремо взятої культури, що добре впливає на врожайність сг культур.

При дотриманні сівозміни відбувається боротьба з хворобами, шкідниками та бур”янами. 1.2 ГЕОМОРФОЛОГІЯ І РЕЛЬЄФ Рельєфом тієї чи іншої місцевості називають сукупність форм горизонтального і вертикального розмежування поверхні землі. Як додатні (опуклі ) так і відє»мні ( увігнуті ) форми рельєфу обмежені з боків різно орієнтованими схилами. Основними елементами рельєфу є вододіли, схили і долини.

Рельєф є одним з важливих факторів процесів грунтоутворення.

Характерно, що незначні зміни рельєфу – підвищення або пониження навіть на площі в один гектар і менше – досить помітно впливають на зміни грунту в цілому або на окремі показники його родючості. Рельєф впливає на розподіл атмосферних, грунтових і підгрунтових вод, тепла, сонячної радіації та на кліматичні умови в цілому. Під впливом різних умов рельєфу змінюється зволоження грунту, склад рослинності. Рельєф місцевості впливає також на ерозію поверхні ( змивання і розмивання ), намивання грунтів, порід тощо. Грунти на південних схилах одержують більше тепла, тут часто змінюється температура, швидше випаровується волога та ін. Саме тому грунти північних схилів більш вилужені і зволожені, мають грубіший механічний склад, бідніші на поживні речовини, ніж південні. Розрізняють додаткові і від»ємні елементи рельєфу. До перших відносять усі підвищення – плато ( рівнини ), тераси, бугри, гриви, бархани, дюни, а до від»ємних – долини, западини, улоговини, балки, яри, блюдця тощо. Більшу частину території займає Поліська низовина з долинами численних річок, у заплавах яких багато лук та озер, які затоплююються повеневимиводами.

Глибина річкових долин збільшується з півночі на південь і вони, як правило, мають по дві-три заплавні тераси.

У центральному та західному Поліссі слабко виражений макрорельєф і дуже розвинутий мезорельєф. Східна частина центрального Полісся являє собою моренну рівнину з грядово-хвилястим рельєфом. Мікрорельєф тут проявляється у вигляді різних за формами неглтбоких впадин.

Західне Полісся – це древня тераса Дніпра і Десни. Місцевість цієї зони переважно мілкохвиляста рівнина, порізана густою сіткою річок з окремими підвищеннями і виступами корінного плато.

Земельний масив господарства розміщений з заходу на схід на 5 км, а з півночі на південь – 6км. Рельєф території полів являє собою слабохвилясту рівнину з значною кількістю блюдцеподібних западин і має нахил 0 – 1 на південь.

На території господарства знаходиться ряд водоканалів та ставків. Довжина каналів коливається від 1 до 3 км. Ставки займають площу від 0,25 до 0,5 га. 1.3 ГРУНТОУТВОРЮЮЧІ ПОРОДИ Грунтом називають верхній шар земної кори, що утворився і змінюється в результаті вивітрювання гірських порід і безперервного впливу фізико-хімічних і біологічних процесів, а також діяльності людини та який на відміну від гірської породи набув у процесі розвитку основної ознаки – родючості. Родючість – це основна якість грунту, яка поліпшується і змінюється в процесі його розвитку.

Грунти з їхньою природною родючістю на земній кулі утворились у процесі складного перетворення порід і мінералів під впливом кліматичних і біологічних факторів. Утворення грунту є процес взаємодії гірської порроди з водою, повітрям і живими організмами – мікроорганізмами, вищими ррослинами і тваринами.

Під впливом живих організмів, що оселяються на породі, верхній шар її змін перетворюються на доступні для рослин поживні речовини.

Грунтовий покрив господарства представлений найбільш поширеними чорноземами типовими. Вони займають 35% загальної площі, і становлять 54% її орних земель.

Чорноземами типовими називають грунти, у яких найбільш виражені ознаки утворення чорноземів – інтенсивне нагромадження гумусу, азоту та зольних елементів, неглибоке вимивання карбонатів, відсутність різкої диференціації грунтового профілю. Генезис цих грунтів пов»язують із нагромадженням великої кількості біомаси під різнотравно-злаковою рослинністю в умовах сприятливої зволоженості. Глибина гумусних горизонтів варіює від 35 до 45 см. Характерна особливість профілю чорноземів типових – поступове зменшення гумусного забарвлення.

Грунтотворні породи мають переважно легкий механічний склад і представлені піщаними, глинисто-піщаними, супіщаними і легкосуглинковими водно-льодовими, льодовиковими та алювіальними відкладами. Зрідка здебільщого в західних районах, у місцях виходу на поверхню масивно-кристалічних порід трапляються крейдяно-мергельні плями.

У деяких місцях Полісся невеликими острівками поширені лесові відклади. Велика різноманітність материнських порід на Поліссі, дрібнохвилястий рельєф та коливання рівня залягання грунтових вод зумовлює часту зміну одних різновидностей грунтів іншими і створює різноманітність грунтового покриву. 1.4 РОСЛИННІСТЬ У зоні Полісся поширена переважно лісова, трав»яниста та болотна рослинність. Під покривом лісу трав»яниста рослинність розвивалась недостатньо і суттєвого впливу на грунтоутворення не мала. На безлісних просторах питома вага суходільних трав також була невисокою, оскільки тут переважала болотна трав»яниста рослинність. Природна зміна рослинних формацій змінювала і напрям грунтоутворення. У цій зоні навіть в наш час зосереджено до 50% заболочених земель України, а ліси займають 30% території. Влив лісу на формування грунтів досить великий.

Чергова зміна рослинних формацій була головною причиною різноманітності грунтового покриву корінних ділянок плато Полісся. Характерною особливістю грунтів є загальна вирівнянність рельєфу та дуже розвинений мікрорельєф у вигляді великої кількості блюдець (впадин), які на весні та восени, а також після літніх злив заповнюються водою, що ускладнює обробіток грунту та догляд за посівами. Природні кормові угідя представлені різнотравно-злаковою асоціацією. Серед злакових зустрічаються: пирій повзучий, тонконіг луговий та вузьколистий, костриця бородавчаста.

Різнотрав’я представлено гикавкою сизою, цикорієм звичайним, подорожником середнім. Інколи зустрічаються бобові: люцерна хмелевидна та лядвенец рогатий. По днищих балок злакова рослинність представлена пирієм повзучим, лисохвостом луговим та різнотрав»я подорожником великим та середнім, одуванчиком нізким. На заболочених ділянках переважають середні і низькі осоки.

На орних землях ростуть багато бур»янів, вони спричиняють великої шкоди сільськогосподарським культурам.

Тут найбільш поширені такі бур’яни, як осот рожевий, мишій сизий, пирій повзучий, суріпа звичайна, молочай. 1.5 ГІДРОГРАФІЯ ТА ГІДРОЛОГІЯ Велике значення у формуванні грунтів мають грунтові та поверхневі води, які в межах господарства залягають на різній глибині. Велика дренированість поверхні на вододілах зумовлена глибоке залягання грунтової води ( більше 5 м ). Тут вони впливають на грунтоутворюючий процес. На слабоглиняних ділянках водолів грунтові води знаходяться на глибині 1,5 – 2,0 м. По днищах балок грунтові води в період обстеження знаходилися на різній глибині. У центральній частині грунтові води залягають на глибині 1,0 –1,5 м. По днищам інших балок грунтові води виходять на поверхню та викликають заболочування.

Маємо два ставки біля господарства. 2.

ГРУНТИ ГОСПОДАРСТВА

Такі умови перешкоджали швидку мікролізацію органічних залишків та спр... 3. Чорноземи типові карбонажні малогумусовані. Реакція грунтового середовища чорноземів типових-нейтральна. Аерація у шарі 0 – 10 см у чорноземах типових середньосуглинистих – 22...