Структура технічного проекту - раздел Геология, ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ І КАРТОГРАФІЧНІ РОБОТИ Технічні Проекти На Топографо-Геодезичні Роботи Складаються, Як Правило, З 3-...
Технічні проекти на топографо-геодезичні роботи складаються, як правило, з 3-ох частин:
– технічна;
– підрахунок обсягів робіт, кошторисна частина;
– планування і організація робіт.
Технічна частина:
1) коротка фізико-географічна і економічна характеристика району робіт;
2) топографо-геодезична вивченість об’єкта;
3) обґрунтування вибору масштабу і методу знімання, вибір висоти перерізу рельєфу;
4) картосхема об’єкта;
5) проектування планової геодезичної основи;
6) проектування висотної геодезичної основи;
7) проектування топографічних знімань.
Коротка фізико-географічна і економічна характеристика району робіт. У цьому підрозділі подається інформація про об’єкт у такому розрізі.
– клімат;
– рельєф;
– гідрографія;
– ґрунти;
– рослинність;
– фауна;
– політико-адміністративний поділ;
– економічна характеристика об’єкта.
Вихідними матеріалами для написання розділу є документи, зібрані у місцевих організаціях, які займаються відповідними питаннями та у місцевих органах влади. При відсутності можливості зібрання таких матеріалів може бути використана географічна енциклопедія України і топографічні карти. Усі відомості подаються з точки зору можливого виливу на технологію і організацію топографо-геодезичних робіт на об’єкті.
Топографо-геодезична вивченість на об’єкті. У даному підрозділі подається повна інформація про вихідні геодезичні і топографічні матеріали наявні для даного об’єкта, а саме: топографічні знімання минулих літ (карти, плани) з інформацією про їх виконавців і про період, коли вони виконувались; каталоги координат і висот пунктів з їх повною характеристикою (типи центрів, типи знаків, їх висота, стан, умови під’їзду) з вказанням організацій, які їх побудували і в якому році; відомості про геодезичні роботи, виконані на даній території у минулі роки: характеристика робіт, їх точність за матеріалами зрівнювання з вказанням виконавців і року виконання.
Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкта
Фізико-географічні і економічні умови району мають важливе значення при виборі методики і організації геодезичних робіт.
Опис складають на основі різних літературних джерел. Студенти при написанні даного розділу використовують, головним чином Українську Географічну Енциклопедію [8].
Фізико-географічні умови району описують у такій послідовності.
Орографія і гідрографія (загальний характер рельєфу, основні його форми, коливання висот, долини, балки, яри; ріки, їх характеристики, можливість використання як транспортних шляхів при виконанні геодезичних робіт).
Клімат. Місцеві особливості клімату, середня річна температура і середня температура січня і липня, кількість опадів і їх розподіл по місяцях, режим вітрів, періоди туманів, середні дати замерзання і розмерзання рік, періоди снігового покриву і його товщина. Найбільш сприятливий період часу для польових геодезичних робіт, тривалість польового періоду.
Грунтово-рослинний покрив (склад ґрунтів, глибина їх промерзання і відтанення, наявність ділянок з нестійкими ґрунтами; характеристика лісових масивів, наявність лісу, придатного для побудови геодезичних знаків; інші природні і сільськогосподарські угіддя).
Економічна характеристика району.
Економіка району робіт визначає організацію бази і складів польових партій, забезпечення їх продовольчими товарами, водою, робочою силою, транспортом, будівельними матеріалами, зв’язком і т. д.
Характеристику складають у такій послідовності: економічний тип району, основні галузі народного господарства, родовища корисних копалин, відомості про наявність будівельних матеріалів, населені пункти і мережа доріг, густота населення, його національний склад, залізниці, станції, шосейні та інші дороги, можливість їх використання в різні пори року, річковий і морський транспорт, наявність поштово-телеграфного зв’язку, можливість набору робочої сили, оренди приміщень і транспортних засобів.
Обґрунтування вибору масштабу і методу знімання. Вибір висоти перерізу рельєфу і масштабу залежить від топографічного призначення та вибрані згідно з інструкцією з топографічного знімання. У цій інструкції є розділ «Призначення топографічних планів», де подані переліки робіт, для яких застосовуються топографічні плани тих чи інших масштабів.
Вибір методу топографічної зйомки залежить від технічних можливостей підприємства, що буде виконувати цю роботу.
Висота перерізу рельєфу залежить від масштабу топографічного знімання і характеристики рельєфу. Вибір здійснюється за допомогою таблиці №1 інструкції для топографічного знімання.
Картосхема об’єкта. Метою цього розділу є встановлення номенклатури усіх трапецій, які підлягають зніманню. Подання їх одною картосхемою для границь, якої вказуються географічні координати. Пізніше користуючись даною картосхемою не важко визначити географічні координати будь-якої трапеції, за допомогою яких визначають прямокутні координати трапеції, її розміри і монтується фотоплан даної трапеції. Для побудови картосхеми об’єкта застосовується номенклатура карт і планів.
Проектування полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду
Для згущення існуючої державної мережі 3-го класу на території об’єкту необхідно запроектувати один полігонометричний світловіддалемірний хід 4-го класу. Враховуючи невелику площу об’єкту, потрібно запроектувати окремий хід, який опирається на 2 вихідні пункти тріангуляції. Хід проектують на місцевості, найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів, тобто вздовж доріг або біля них, вздовж долин річок або лісових просік. При проектуванні дотримуються вимог [1]. Основні з них такі: кількість сторін в одиничному ході - не більше 15, довжина ходу - не більше 14 км, довжини сторін: максимальна – 3,0 км, мінімальна – 0,25 км, оптимальна – 0,5 км.
Згущення полігонометричної мережі 4 класу здійснюється полігонометричними ходами 1 розряду, які проектуються між пунктами вищого класу. Допуски при проектуванні такі [1]: кількість сторін в окремому ході - не більше 15, довжина ходу - не більше 7 км, довжини сторін: максимальна – 0,8 км, мінімальна – 0,12 км, оптимальна – 0,3 км.
Ходи проектують у місцях, де вони можуть бути використані з максимальною ефективністю. При цьому повинна бути забезпечена середня густота – 1 пункт планової мережі на 1 км2 [1]. У разі необхідності проектують ходи 2-го розряду.
При проектуванні полігонометричних ходів треба добиватися, щоб вони були по можливості близькі до видовжених і не мали великих зломів. Проектування виконують на карті спочатку простим олівцем, а після прийняття кінцевого рішення, пункти і сторони ходу наводять чорнилом або тушшю. Проектування супроводжується умовними позначеннями.
Оцінка проектів полігонометричних ходів
Оцінка проекту полігонометричного ходу складається з обчислень:
- очікуваної середньої квадратичної помилки М найбільш слабкої точки ходу;
- очікуваної нев’язки ходу ƒ;
- відносної нев’язки ƒвідн. ходу і порівняння її з гранично допустимою величиною 1/Т для даного класу або розряду полігонометрії.
Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки ходу може бути обчислена за формулою
. ( 2.1 )
У формулі (2.1) 1-й член правої частини виражає вплив помилок лінійних вимірювань, 2-й член – вплив помилок кутових вимірювань.
Для світловіддалемірів величина [] розраховується:
, (2.2)
де - середня квадратична помилка вимірювання лінії середньої довжини, яку згідно з [1] приймають:
- 1см для ліній довжиною до 500м;
- 2см для ліній від 500 до 1000 м;
- для ліній, довших, ніж 1000м;
n – кількість ліній в ході.
Крім цього, у формулі (2.1):
mβ – середня квадратична помилка вимірювання кутів у даному класі полігонометрії (4 клас - 3", 1 розряд - 5"), [S] – довжина ходу.
Очікувана нев’язка ходу ƒ може бути визначена як подвійна величина М, тобто
ƒ=2М. (2.3)
Очікувана відносна помилка ƒвідн обчислюється за формулою
(2.4)
Ця величина не повинна перевищувати гранично допустимої відносної помилки ходу 1/Т, яка передбачена “Інструкцією” [1] (для полігонометрії 4класу – 1/25000, для 1розряду – 1/10000).
Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розрядів
Вибір типів центрів здійснюють відповідно до “Інструкції” [1]. Зокрема, вузлові пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами типу 160. Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих ходів, у яких вузлові пункти відсутні, у виборі центрів типу 160 немає необхідності. Тому для закріплення пунктів полігонометрії необхідно запроектувати центри типів У15Н (на незабудованих територіях), У15 (на забудованих територіях), У15К (на території м. Києва, Севастополя та в обласних центрах), У16 (на дахах будівель), 143 (у стінах або фундаментах капітальних будівель).
У відповідності до фізико-географічних умов місцевості студент повинен вказати тип центра, викреслити його ескіз з розмірами всіх елементів у сантиметрах, подати опис конструкції центра, привести ілюстрацію його зовнішнього оформлення з розмірами і описом.
Зовнішнє оформлення виконується лише для центрів, розміщених на незабудованій території (тип 160, У15Н). На забудованій території зовнішнє оформлення центрів не виконується.
Результати технічного проектування зводять у таблиці (зразки див. у табл. 2.1 і 2.2).
Таблиця 2.1 - Характеристика полігонометричного ходу 4 класу
Кількість
запроектова-них проектів
1 розряду (тип)
Очікувана відносна помилка ходу
Smin
Smax
Sсер
п.тр.Гай,3кл-п.п.4,4кл.
0,400
0,750
0,6625
0,8650
12(тип У15Н)
1:24200
п.п.1,4кл.-п.п.5,4кл.
0,475
0,7625
0,6806
6,125
8 (тип У15Н)
1:24500
На основі цих таблиць роблять висновок, чи відповідають запроектовані ходи вимогам “Інструкції” [1].
Проектування планової геодезичної основи: вихідними для проектування планової основи є наявні пункти державної планової мережі, які представлені в топографо-геодезичній вивченості об’єкта. Як правило, це є пункти тріангуляції 2, 3 кл. Проектування планової геодезичної основи топографічних знімань здійснюється шляхомзгущення існуючої державної мережі до необхідної густоти і подальшим згущенням мережами 4 кл, 1 і 2 розряду. При цьому користуються вимогами інструкції про топографічне знімання 1:5000 – 1 пункт на 20-30 км2. Проектування планової основи здійснюється на наявній топографічній карті. Методи вибору згущення планової основи залежить від характеру місцевості. Тріангуляцію в основному проектують на відкритих теренах, де є видимість. Полігонометрію застосовують у закритій місцевості, де відсутня одночасна видимість на великій площі. У цьому випадку здійснюється розвиток планової мережі маневруванням полігонометричних ходів вздовж лісових просік, домин тощо. При проектуванні користуються “Основними положеннями створення державної геодезичної мережі”. Проектування планової мережі здійснюється разом з розрахунком висот знаків, якщо проект. включає тріангуляію чи трилатерацію. При розрахунку висот треба враховувати, що зовнішні знаки існують. Для полігонометричних ходів зовнішні знаки не передбачаються.
На державних пунктах тріангуляції мають бути запроектовані два орієнтирні пункти. Проектування типів центрів, якими закріплені пункти планової мережі здійснюється відповідно до інструкції про геодезичні типи центрів пунктів. Проектування, планової мережі закінчується оцінкою проекту. При оцінці використовують відповідні методи: для тріангуляції запроектовують у виді ряду. Для цього використовують спеціальні формули. Якщо типові формули відсутні, то оцінку роблять строгим методом. У результаті оцінки проекту знаходять очікувані сер. кв. помилки визначення положення найслабших пунктів, а також cеp. кв. помилки найслабших сторін. Ці очікувані помилки порівнюють з допустимими.
Результати проектування зводяться у таблиці відповідної форми, де приводиться повна характеристика запроектованої мережі.
Проектування висотної геодезичної основи. Метою створення висотної геодезичної основи є забезпечення топографічних знімань мережею пунктів необхідної щільності: для масштабу знімань: 1:2000 – 1 репер на 5-7 км2, яка регламентується «Основними положеннями…»; 1:25000-1:1000 1 репер на трапецію; репер, м 1:10000, знімання в м 1:5000-1 репер 10-15 км2. Вихідними при проектуванні є пункти державної висотної мережі: характеристика їх, опис, каталоги висот даються в топографо-геодезичній вивченості. Вихідними можуть бути пункти планової мережі, якщо вони мають відмітки, отримані з геометричного нівелювання. Усі пункти планової державної геодезичної мережі 1, 2, 3 кл. повинні мати відмітки І, ІІ, ІІІ, ІVкл. Пункти планових мереж згущення можуть мати відмітки IV кл., але, як правило, їх занівельовують технічними або тригонометричними ходами. Ходи IV кл. або технічні і тригонометричні нівелювання проектують таким чином, щоб охопити усі запроектовані раніше пункти планової основи. Додаткових реперів закладати не треба їх проектують лише в тих випадках, якщо віддаль між раніше запроектованих пунктів планової мережі більше 5 км. Тип репера вибирають згідно з інструкцією про типи центрів. У містах проектують стінні репери типу 143.
Проектування мережі нівелювання супроводжуються оцінкою проекту, що полягає у визначенні сер. кв. помилки відмітки найслабшої точки ходу, що знаходиться посередині найдовшого ходу, і розраховується за формулою:
М2=
де m2вих – сер. кв. помилка вихідних пунктів;
m21км – сер. кв. помилка нівелювання
1км ходу: m1км=5мм - ІІІкл.
m1км =10мм - IVкл
m1км=25мм – технічного нівелювання
l – довжина всього ходу.
Отримана – величина порівняно з допустимою, яка залежить від висоти перерізу рельєфу. Результати проектування заносять у таблиці.
ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНОСТІ... ТОПОГРАФО ГЕОДЕЗИЧНІ І КАРТОГРАФІЧНІ РОБОТИ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Структура технічного проекту
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Вано-Франківськ
УДК 528.5
ББК 26.12
І-47
Рецензент:
Кравець О.Я. кандидат технічних наук,
доцент кафедри землевпорядкування та кадастру
Вано-Франківськ
УДК 528.5
ББК 26.12
І-47
Рецензент:
Кравець О.Я. кандидат технічних наук,
доцент кафедри землевпорядкування та кадастру
Підприємство як суб’єкт господарювання
Підприємство - це юридична особа, яка володіє відокремленою частиною власності і має самостійний баланс. Визнання підприємств юридичною особою означає їх право самостійно і від сво
Види підприємств
Виробниче підприємництво може здійснюватися у різних юридично чинних організаційно-правових формах, які встановлюються законодавством країни. Найпоширенішими організаційними формами є:
-
Суть топографо-геодезичної і картографічної діяльності
Топографо-геодезична і картографічна діяльність – це наукова, виробнича, управлінська та інша діяльність юридичних і фізичних осіб, спрямована на вивчення параметрів фігури Землі, створення планово
Повноваження Укргеодезкартографії
– керівництво топографо-геодезичними, маркшейдерськими роботами, кадастровими зніманнями;
– ведення картографічного моніторингу на території України. Картографічний моніторинг – це відстеж
Міністерство оборони України
Міністерство оборони України разом з Укргеодезкартографією здійснює виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, які використовуються Збройними силами України в інтересах охорони і безпе
Виконавці
– вивчення параметрів, форми і розмірів Землі;
– створення астрономо-геодезичних, геодезичних, гравіметричних мереж на території держави в єдиних системах координат, які використовують для
Роботи спеціального призначення, їх організація і виконавці
– картографування, а також обновлення топографії карт і планів які призначені для будівництва різних об’єктів і розв’язання різноманітних завдань, наприклад, геодезична служба ВАТ «Укргазпроект»;
Метрологічне забезпечення робіт
Метрологічне забезпечення картографічних і геодезичних робіт включають у себе систему стандартів і технічних умов, які мають забезпечуватись при виконанні робіт. Основні вимоги – це вимоги д
Державний облік топографо-геодезичних і картографічних робіт
Усі астрономо-геодезичні, гравіметричні, картографічні, аерозйомочні роботи підлягають обов’язковому державному обліку, що здійснюється Держслужбою геодезії, картографії і кадастру з метою зберіган
Фінансування топографо-геодезичної і картографічної діяльності
Топографо-геодезичні і картографічні роботи, які виконуються для потреб народного господарства України згідно з державним планом фінансуються з державного бюджету України. Щороку виділяються кошти
Охорона геодезичних пунктів
Усі пункти геодезичних мереж підлягають охороні з боку держави. Будівництво геодезичних пунктів на територіях міських, сільських і селищних рад здійснюється за спеціальним дозволом. В останні роки
Державний геодезичний нагляд
За топографо-картографічною і геодезичною діяльністю здійснюється державний геодезичний нагляд. Очолює цей нагляд інспекція державного геодезичного нагляду України. Інспекція державного геодезичног
Про Головне управління Держземагентства в області
1. Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.
Голова місцево
Про Управління (Відділ) Держземагентства у районі
1. Управління (Відділ) Держземагентства у районі (далі - Управління (Відділ)) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України.
Управління (Відділ) підпорядковане Д
Про Управління (Відділ) Держземагентства в місті
1. Управління (Відділ) Держземагентства в місті (далі - Управління (Відділ)) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України.
Управління (Відділ) підпорядковане Де
Загальні відомості про Центр ДЗК
З метою реалізації завдань, визначених Указом Президента України від 17 лютого 2003 року № 134 „Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та
Основні положення технічного проектування
Оскільки топографо-геодезичні роботи виконуються на конкретних об’єктах, які відрізняються один від одного фізико-географічними і економічними умовами, то виконання комплекс
Створення висотної основи
Згідно з завданням, вихідною висотною основою служать 2 пункти тріангуляції 3 класу, які одночасно є реперами нівелювання IV класу. Між цими пунктами необхідно запроектувати висотну основу топограф
Проектування топографічного знімання
Результатом топографічного знімання є топографічні плани, які створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які ставляться до створення планів приведені в “Інструкції з топографічного зні
Підрахунок обсягів робіт
Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складання календарних графіків робіт та інш
Підрахунок обсягів робіт і кошторисна частина.
Кошторис – це документ, в якому підраховані усі витрати на виконання топографо-геодезичних робіт згідно з проектом. Кошториси складає організація, яка складає проект. На основі коштор
Вступ і висновки.
У вступі освіти такі питання: загальні питання розвитку галузі, місце даного об’єкту у вирішенні завдань галузі, завдання які стоять перед вирішенням питання і короткий перелік питань, які необхідн
Таблиця 4 Витрати на внутрішній транспорт
Пар.
Віддаль від бази виконавця робіт до об єкту вишукувань, км
Витрати по внутрішньому транспорту, %, при кошторисній вартості польових вишукува
Таблиця 5 Витрати на зовнішній транспорт
Пар.
Віддаль від розміщення виконавця робіт до бази, км
Витрати по зовнішньому транспорту, %, при кошторисній вартості польових вишукувань, при т
Складання кошторису на основі Розмірів оплати
Методичні вказівки складені на основі збірника „Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг” [1].
Розміри оплати земельно-кадастрових робіт призначені для встановлення вартості на
РОЗРАХУНОК ЗАТРАТ ЧАСУ
Залежність між нормою часу в днях Нчдн і нормою часу в годинах Нчгод встановлена з тривалості робочої зміни в 7 годин:
Нчдн
Складання календарного графіка
Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу, прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього конт
Основні теоретичні положення
При розгляді цього питання в курсовому проекті необхідно вказати структуру підрозділу, який буде виконувати роботи на даному об’єкті, згідно з затвердженим календарним графіком робіт. Вибрати місця
Підготовчі роботи
У процесі підготовчих робіт визначають завдання на виконання робіт, проводять збір вихідних даних:
- книга реєстрації землеволодінь;
- форма Державної статистичної звітності №6;
Обстеження пунктів полігонометрії
Роботи для обстеження пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутнос
Рекогностування пунктів полігонометрії
Рекогностування пунктів полігонометрії виконують на основі складеного проекту. Видимість встановлюють за допомогою бінокля.
Проміри при прив’язці пунктів полігонометрії до місцевих предмет
Технічне нівелювання
Зміст роботи:
- підбір матеріалів;
- виписка висот реперів, до яких проектується прив'язка;
- складання проекту прокладання ходів;
- підбір і перевірка інструмен
Обчислення нівелірних ходів
Зміст роботи:
- перевірка польових журналів;
- проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів;
- складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів;
Складання технічного звіту
Зміст роботи:
- отримання завдання;
- збір матеріалів про виконані роботи;
- оформлення документації у відповідності з нормативними документами та інструкціями для оформл
ОРГАНІЗАЦІЯ НІВЕЛІРНИХ РОБІТ
Приведемо технологічну схему виконання нівелірних робіт:
1) рекогностування ліній нівелювання;
2) закладка нівелірних знаків;
3) нівелювання;
4) камеральна оброб
Завдання технічного нормування
Під технічним нормуванням розуміють визначення наукової обґрунтованої норми часу на виконання тієї чи іншої роботи при заданих організаційно-технічних умовах. Науково-обґрунтовані норми часу необхі
Норми виробітку і норми часу, їх визначення і залежність між ними
Технічно обґрунтованою нормою часу називають час у хвилинах, годинах, днях необхідний для виконання одиниці роботи при певних організаційно-технічних умовах, повному використанні виробничих можливо
Робочий час. Нормований і ненормований робочий час
Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочого дня (зміни). Час обідньої перерви в робочий час не входить.
До нормованого робочого часу здійснюються такі витрати часу, які при
Класифікація витрат нормованого робочою часу
Витрати нормованого робочою часу класифікують таким чином:
– час підготовчо-завершувальної роботи Тп.-з.– час отримання завдання і матеріалів, інструктажу до виконання роботи, о
Методика нормування виробничих процесів
У практиці нормування застосовується два методи встановлення норм: статистичний і технічно-обґрунтований.
У статистичному методі норми виробітку і норми часу встановлюються на основі аналі
Організація нормування топографо-геодезичних робіт у підприємстві
Нормування виробничих процесів у геодезичних підприємствах займаються спеціально призначені інженери-нормувальники, які можуть працювати як одноосібно так і в складі спеціальних підрозділів. У вели
Розгляд ситуаційної задачі
"Встановлення норм виробітку і норм часу і розцінок па окремі процеси". (На прикладі нормування виробничого процесу "Прокладання теодолітного ходу по периметру земельної ділянки при
Витрати робочого часу
Назва операції
Час (год. хв.)
Затрати
часу хв.
Вид робочого
Часу (норм.,не н
Структура управління в геодезичному підприємстві
Структура управління на геодезичному підприємстві має ступеневу систему. На чолі підприємства стоїть директор, першим помічником є головний інженер, який відповідає за технічну діял
Зміст і особливості праці керівника
Бригадир, очолює польову бригаду. Особливістю роботи бригадира є те, що він є безпосереднім виконавцем найскладніших операцій, які виконує бригада. Разом з тим він є організатор виробничого процесу
Взаємодія керівника і громадських організацій на підприємстві
Зараз громадськими організаціями є профспілки. Колектив вибирає профспілковий комітет, в склад якого входить декілька чоловік. Профспілки створюються, щоб потурбуватись про соціальний захист праців
Підбір і розставлення кадрів
Кадрова політика є дуже важливою, при організації виробничого процесу. Від того, наскільки правильно сформований кадровий склад підприємства залежить успіх виробничого процесу. На підприємстві кадр
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ
Питання якості в топографо-геодезичному виробництві має велике значення. Топографо-геодезичні карти мають бути без помилок, закладені центри і знаки мають бути довготривалі. У геодезичній галузі пр
Загальні положення
1.2. Топографо-геодезичні та картографічні роботи виконуються за затвердженими технічними проектами (програмами), завданнями у відповідності до вимог діючих нормативно-технічних документів.
Організація контролю топографо-геодезичних та картографічнх робіт
2.1. Організація контролю та приймання топографо-гсодезичних і картографічних робіт покладається на керівників підприємств, організацій та суб'єктів підприємницької діяльності, які несуть повну від
Польові роботи
3.1.1. Контроль польових робіт є складовою частиною виробничого процесу і здійснюється протягом усього періоду їх виконання (польового сезону, року), охоплюючи всі процеси і види робіт.
Си
Камеральні роботи
3.2.1. Контроль камеральних робіт здійснюється постійно протягом їх виконання суб'єктом підриємницької діяльності (керівниками та відповідальними спеціалістами підприємств чи організацій).
Ольові роботи
4.1.1 Виконані польові роботи пред'являються на приймання безпосередньому керівнику робіт. За підсумками контролю, який проводився протягом виконання робіт і під час їх приймання, безпосередній кер
Камеральні роботи
4.2.1. Виконані камеральні робот виконавець пред'являє на приймання безпосередньому керівнику робіт після їх детальної перевірки та виправлення помилок.
У разі виявлення в пред'явлених роб
Оцінка якості робіт
6.1. Оцінка якості топографо-геодезичних та картографічних робіт здійснюється за результатами технічною контролю, що проводився в процесі виконання робіт та їх приймання. Роботи, які за основними п
Ольові роботи
4.1.1. Під час контролю якості рекогносцирування державних геодезичних мереж перевіряють;
• якість винесення в натуру графічного проекту геодезичної мережі;
Правильнісіь побудови зовнішніх знаків
- точність суміщення (величину приведення до центру) візирних циліндрів та інструментальних столиків із центром пункту;
- жорсткість і тривкість зовнішніх знаків;
- довговічність
Правильність зовнішнього оформлена пунктів
• розміри канав, їх глибину, акуратність оформлення;
• встановлення пізнавальних стовпів і охоронних пластин тощо; 4-Повноту і правильність оформлення технічної документації
Камеральні роботи
4.2.1. Під час приймання закінченого оригіналу картоскладання обов'язково перевіряється;
• комплектність матеріалів;
• точність математичної та геодезичної основи
Види обліку
У кожному виробничому підприємстві здійснюється такі види обліку:
– оперативно-технічний;
– бухгалтерський;
– статистичний.
Оперативно-технічний облік здійснюють
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
За матеріалами обліку і звітності на кожному підприємстві здійснюється аналіз виробничої діяльності підрозділів і підприємства в цілому. Метою аналізу є встановити чи виконало підприємство виробнич
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
37) Для чого вивчають дисципліну „Організація та управління”?
38) Яка основна продукція землевпорядного і топографо-геодезичного виробництва?
39) Яка структура геодезичної служби
Вид робіт
________________________________________________________________________________________________________________________________
виконаних в _______________________________________________
Приймання топографо-геодезичних робіт
“____”_____________ 200 р. ___________________
місце складання акту
Складений начальником геодезичного відділу Війтовичем Я.Т. і виконавцем інж. Чумаком П.В., в тому, що останній
Підпис, дата
Висновок начальника технічного відділу з якості робіт
Із представлених робіт приймаються і беруться на облік як доброякісні, виконані роботи у такому обсязі:
Посадова інструкція спеціаліста з якості робіт
1. Спеціаліст з якості робіт призначається директором підприємства з поміж висококваліфікованих іиженерно-технічних працівників за поданням начальника технічного відділу (підрозділу з якості робіт)
Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 5-6, ст.46 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
N 76
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
. ( 2.1 )
] розраховується:
, (2.2)
- середня квадратична помилка вимірювання лінії середньої довжини, яку згідно з [1] приймають:
для ліній, довших, ніж 1000м;
(2.4)
Новости и инфо для студентов